Влада має працювати над тим, щоб механізми екологічного мита СВАМ були для України визначеними й прогнозованими – експерт

Влада має працювати над тим, щоб механізми екологічного мита СВАМ були для України визначеними й прогнозованими – експерт Сергій Лавриненко: Владі варто працювати над виведенням України з-під дії CBAM, з огляду на форс-мажорні обставини
Фото: depositphotos.com

Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) фактично працює з 1 жовтня 2023 року. До 1 січня 2026 року триває перехідний період, під час якого компанії подають лише звітність про викиди вуглецю, але український бізнес уже зіштовхнувся з проблемами, написало видання GMK Center.

Головними проблемами українських виробників є невизначеність, непрогнозованість і брак даних, сказав генеральний директор ПрАТ "Стальканат" Сергій Лавриненко.

У матеріалі зазначають, що підприємства навчилися заповнювати звітність CBAM, але загальний обсяг невизначеності залишається дуже високим. Виробники поки не знають еталонних значень викидів парникових газів у ЄС, якою буде динаміка вартості CBAM-сертифікатів, як ЄС розширюватиме перелік товарів, котрі підпадатимуть під дію CBAM, і як саме реагуватимуть великі міжнародні партнери, зокрема у США й Великобританії, котрі вже готують свої аналоги CBAM.

"Для металопереробників головним внутрішнім ризиком є нерозуміння, чи взагалі виживуть великі українські металургійні підприємства після повного запровадження CBAM. Це вертикально інтегрована галузь і ланцюжок виробництва – від видобутку руди до постачання готової продукції, яка для нас є сировиною. Ми історично залежимо від цих поставок", – наголосив Лавриненко.

Він висловив упевненість, що українській владі варто працювати над виведенням України з-під дії CBAM, з огляду на форс-мажорні обставини, а як мінімум – підписати угоду, яка дала б ясність і прогнозованість на найближчі 10–15 років для України. А саме – зафіксувала б вичерпний перелік товарів з України, який підпадатиме під дію СВАМ і який не доповнюватимуть, і зрозумілий алгоритм розрахунку з опублікованими на наступні 10–15 років значеннями складників.

Контекст

Згідно з дослідженням GMK Center, українські експортери продукції у країни ЄС у межах стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного введення CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то 2030 року цей показник зросте до $1,440 млрд на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготовка, сортовий прокат, констатують у дослідженні.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Матеріали за темою