+15 Київ
Закарпаття – ризикований для України регіон із погляду застосування гібридних методів. Про це в ефірі "Радіо НВ" 21 вересня заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
"Я вважаю, що Закарпаття – це дуже ризикований регіон із точки зору гібридних методів. Для нас ризикований. Увесь регіон. І ми маємо в це вкластися, інакше ми створимо для себе ситуацію, яка буде нам коштувати все більше. І якщо ми рішуче не зробимо те, що маємо зробити, а це побудувати нашу логіку поведінки і поводження з нацменшинами, ми за це заплатимо. Давайте робити це зараз, а потім будемо створювати новий статус-кво в Закарпатті. Це стосується не тільки Закарпаття", – сказав Клімкін.
Він зазначив, що над цим потрібно працювати.
"Є інші регіони, де у нас є національні меншини, і там є свої проблеми. Я не буду порівнювати ці проблеми. Але в нас є румунська, болгарська меншини. Ми прекрасно знаємо, як Росія працює серед румунської і болгарської меншин", – додав міністр.
Клімкін заявив, що після публікації відео приймання в угорське громадянство українців у Берегові Закарпатської області "почалися російські фейки".
"Дуже акуратно будуються ці гібридні методи, і добре, що ми це розуміємо. Але їх буде більше. І, на жаль, РФ може і буде вдосконалюватися в тестуванні цих гібридних методів. Тому нам потрібна послідовна і чітка політика стосовно всіх регіонів і нацменшин. І це стосується не тільки грошей", – сказав дипломат.
Згідно з даними перепису населення, проведеного у 2001 році, в Україні проживають представники 130 національностей і народностей.
Відносини України й Угорщини погіршилися після ухваленого у вересні 2017 року Верховною Радою закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні. Угорщина висловила занепокоєння майбутнім угорської меншини в Україні. Закон уже набув чинності, але для врегулювання ситуації Київ запропонував продовжити термін імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності у 2020-му).
Переговори між Києвом і Будапештом тривають. У МЗС Угорщини попередили, що через закон "Про освіту" Будапешт блокуватиме будь-яке подальше зближення України та ЄС.
До МЗС України 2 серпня 2018 року викликали тимчасового повіреного з питань Угорщини в Україні. Українські дипломати вимагали у нього роз'яснень щодо заснування в Угорщині посади уповноваженого, відповідального за розвиток Закарпатської області, а також стосовно останніх заяв прем'єр-міністра країни Віктора Орбана – 28 липня він сказав, що не вірить у реалістичність прагнень України до членства в ЄС та НАТО. У відповідь у МЗС Угорщини заявили, що не Угорщина веде недружню політику проти України, а навпаки.
31 серпня Клімкін після розмови з угорським колегою Петером Сіярто повідомив, що Угорщина змінить назву посади, а щодо інших спірних питань сторони ведуть "конструктивний" діалог.
"Укрінформ" 19 вересня опублікував відео, на якому, як стверджувало агентство, жителям Закарпаття видають угорські паспорти в консульстві Угорщини в Берегові. Водночас їм кажуть, щоб вони приховували факт набуття угорського громадянства від влади України. Пізніше "Європейська правда" написала у статті, що на відео зафіксовано приймання в угорське громадянство, але паспортів не видають – їх можна оформити після цього.
Клімкін заявив, що МЗС України перевіряє достовірність відео, але водночас українське зовнішньополітичне відомство знає, що в Закарпатті громадянам регулярно приховано видають угорські паспорти. За словами міністра, якщо відео автентичне, то "консулу нічого робити в Закарпатті".
"Нехай видає угорські паспорти угорським громадянам краще в Будапешті", – сказав Клімкін.
Сіярто заявив, що українська влада хоче "використовувати антиугорські настрої для одержання підтримки перед виборами". За його словами, якщо Україна вишле консула, Угорщина може зробити кроки для уповільнення євроінтеграції України.
Клімкін заявив, що проблема не тільки у наданні громадянства, але й у закликах приховати це від української влади.
