Парламент Канади повторно розгляне питання про визнання депортації кримських татар геноцидом

Події

17 травня парламент Канади не зміг проголосувати за резолюцію про визнання актом геноциду депортації кримських татар радянською владою у 1944 році. У посольстві України в Канаді повідомили, що питання може бути винесено на розгляд повторно після парламентських виборів у країні.

Парламент Канади повернеться до розгляду питання визнання депортації кримських татар геноцидом після парламентських виборів у країні, запланованих на осінь цього року. Про це в коментарі "Громадському" повідомили в посольстві України в Канаді.

Українські дипломати підкреслили, що немає підстав сумніватися в міжпартійній підтримці кримськотатарського народу в парламенті і середовищі політичного істеблішменту Канади.

"Це випливає як з неодноразових офіційних заяв канадського уряду, так і з прийняття жорстких санкцій проти російської агресії", – зазначили в посольстві.

17 травня парламент Канади не зміг проголосувати за резолюцію про визнання актом геноциду депортації кримських татар радянською владою у 1944 році. У сесійній залі канадського парламенту були присутні лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз, які перед цим розповіли про ситуацію з дотриманням прав людини в окупованому Криму членам парламентського комітету із закордонних справ.

У 1944 році радянська влада депортувала з Криму сотні тисяч кримських татар. Значну їх частину виселили до Узбекистану. Повертатися до Криму кримські татари почали після 1990 року.

У листопаді 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і встановила День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня.

У 2017 році Всесвітній конгрес кримських татар подав звернення до урядів різних країн із закликом визнати депортацію геноцидом.

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.

Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.