Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозри двом "суддям" підконтрольного окупантам "Верховного суду Республіки Крим" за фактами кримінального переслідування учасників мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі, зокрема заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Про це 21 листопада поінформувала пресслужба прокуратури.
"Суддів" повідомили про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни).
"Правоохоронці" під час "слідства" стверджували, що саме проукраїнськи налаштовані учасники мітингу 26 лютого в Сімферополі нібито організували масові безпорядки. За вказаними фактами ними незаконно пред'явлено обвинувачення одному з керівників Меджлісу та іншим активістам. Обвинувальний акт розглядався колегіально "суддями" незаконно створеного "Верховного суду Республіки Крим", які в порушення положень ч. 4 ст. 75 додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року позбавили одного з керівників Меджлісу передбачених прав і засобів захисту, порушили право останнього на судовий розгляд у його присутності, упереджено та однобічно надали оцінку зібраним доказам", – ідеться в повідомленні.
Згодом у вересні 2017 року підконтрольний Росії суд Криму призначив Чийгозу покарання у вигляді восьми років колонії суворого режиму за нібито організацію масових заворушень.
"Зазначені дії "суддів" були першими проявами реалізації політики переслідування українців у Криму, яка, на жаль, триває й досі", – сказав глава прокуратури АР Крим Ігор Поночовний.
26 лютого 2014 року, ще до окупації півострова Росією, біля кримського парламенту в Сімферополі відбувалося два мітинги: на одному були кримські татари, які виступали за єдність України, на іншому – прихильники приєднання півострова до Росії. На акції сталися сутички, двоє людей загинули.
Із січня 2015 року Чийгоза тримали в СІЗО.
25 жовтня 2017 року Чийгоза і заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова відправили літаком до Туреччини. За словами лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, це стало можливим завдяки зусиллям керівництва України, міжнародних організацій і президента Туреччини. Укази про помилування засекречено, Умеров і Чийгоз заявили, що відмовилися писати прохання на ім'я президента РФ Володимира Путіна. 27 жовтня Умеров і Чийгоз прилетіли до Києва.