У МЗС Росії відреагували на кримську резолюцію ООН

У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що проєкт резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Криму, підготовлений українською делегацією, політизований і контрпродуктивний. Коментар відомства опубліковано 10 грудня на сайті МЗС РФ.

"Зазначений проєкт вносять у Генасамблею другу сесію поспіль. У ньому є неприйнятні звинувачення на адресу Росії, його побудовано на домислах, спекуляціях і перекручуванні фактів. Зокрема, не витримують критики тези про "мілітаризацію" Криму і частин Чорного й Азовського морів", – ідеться в заяві.

У МЗС РФ зазначили, що в акваторії Азовського моря немає російських військово-морських баз і що там розташовуються тільки сили, "які використовують для охорони Кримського мосту і гарантування безпеки проходження суден".

Натомість російські дипломати в мілітаризації Азовського моря звинуватили Україну, "яка активно нарощує свій військовий потенціал уздовж берегової лінії в районі Бердянська".

Також у МЗС РФ поскаржилися на те, що тези про мілітаризацію Криму неправдиві.

"До 2014 року відповідно до російсько-української угоди про перебування Чорноморського флоту сама тільки Росія мала право дислокувати на півострові до 25 тис. військовослужбовців, хоча реальний показник був нижчим – 12 тис. Загалом разом з українським контингентом на півострові тоді було розміщено 27 тис. військових, тоді як зараз їх кількість там не сягає такого рівня", – заявили у відомстві.

Водночас у МЗС не уточнили, скільки російських військових наразі перебуває у Криму.

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.

17 грудня 2018 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про мілітаризацію Криму.

9 грудня 2019 року Генасамблея ООН ухвалила другу резолюцію про мілітаризацію Криму, у якій є пункт про захоплені РФ ядерні об'єкти та інфраструктуру на окупованій території. За ухвалення резолюції проголосували 63 країни, утрималися – 66, 19 (зокрема й Росія) були проти.