"Офіційні дані, які не спростовують росіяни: у них збройні сили – це мільйон солдатів на всю Російську Федерацію, на 144 млн населення й усю їхню територію. Їм же треба ще тримати кордони й інше. Який контингент їм треба мати, щоб атакувати? Ви ж знаєте, що, захищаючись, достатньо мати менший склад. У нас із вами офіційний контингент – 250 тис., публічні дані наших Збройних сил. Плюс 50 тис. Нацгвардії. Плюс додайте сюди тих, хто вже через фронт пройшли, якщо не помиляюся, 460 тис. наших громадян", – підкреслив Резніков.
За його словами, влада РФ не зможе ігнорувати великі втрати серед своїх військовослужбовців у разі чергового наступу на Україну.
"Я вже не кажу про інших українців, які теж будуть боронити свою землю. Це буде дуже дорога історія для Росії. І тут головне питання – навіщо? Так просто воду вони не отримають, навіть у силовий спосіб. Їм треба буде пролити кров російських солдатів... Навіть Радянський Союз у свій час вивів контингент з Афганістану. Але це був Радянський Союз! Не було інтернету, не було Telegram-каналів, ніхто не знав, що таке "вантаж 200". Була героїзація присутності контингенту в Афганістані. А зараз як вони будуть пояснювати? За що воюють їхні хлопці?" – зазначив Резніков.
Контекст
Україна забезпечувала через Північно-Кримський канал до 85% потреб Криму у прісній воді. Після окупації Криму РФ навесні 2014 року Київ зупинив подання води на півострів. У квітні 2017 року кримська влада запевняла, що їм вдалося повністю подолати цю проблему, але, як повідомляли експерти виданню "Крим.Реалії", ця інформація не відповідає дійсності. За даними ЗМІ, у Криму поки не знайшли альтернативи постачанню дніпровської води, окрім масштабного викачування підземних вод.
У червні 2019 року експостпред президента України в АРК Борис Бабін заявляв, що окупанти пропонували хабарі за відновлення водопостачання у Крим.
У вересні начальник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко говорив, що подавати воду з материкової України у Крим технічно неможливо.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради, нардеп від "Слуги народу" Юрій Арістов повідомляв журналістам програми "Схеми" ("Радіо Свобода"), яка вийшла в ефір 30 січня 2020 року, що українська влада розглядала ідею продавати воду у Крим. Представник президента України у Криму Антон Кориневич у відповідь заявив, що Україна не має наміру відновлювати подання води до Криму до деокупації півострова.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що постачання прісної води з материкової частини України в окупований Крим можливі тільки в разі гуманітарної катастрофи на півострові.
Наприкінці 2020 року так званий глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що опріснення води стане можливим щонайменше за кілька років, але згодом визнав, що "іншого шляху немає".
10 березня голова підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов заявляв, що "влада" Криму готується подати щодо України позов за "водну блокаду" після перекриття Північно-Кримського каналу. За словами Константинова, серед відповідачів будуть голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров й ексвіцепрем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко.
18 березня віцепрем'єр РФ Марат Хуснуллін повідомив, що Росія збирається добувати воду для Криму зі свердловин на дні Азовського моря. Крім того, у Криму будують водогони і бурять артезіанські свердловини. Якщо всі ці заходи не дадуть необхідного обсягу води, побудують опріснювальні станції.
Так звана влада анексованого Криму попередньо оцінює збитки від "водної блокади" півострова в $19,4 млрд.
На початку квітня окупаційна "влада" півострова заявила, що запасів води у водосховищах Сімферополя вистачить на чотири місяці.
+10 Київ
