Події

Розслідування Міжнародним кримінальним судом ситуації у Криму не рухається з минулого року – правозахисники

18 жовтня 2021, 14.49 Этот материал также можно прочитать на русском

Мало інформації про злочини РФ в Україні перекладають англійською, а в МКС мало фахівців розмовляє російською або українською мовою, зазначають правозахисники. Фото: ЕРА

У Міжнародного кримінального суду в Гаазі немає ресурсів для повноцінного розслідування воєнних злочинів в окупованому Криму, заявила юрисконсультка і проєктна менеджерка міжнародної організації Global Rights Compliance Анна Микитенко. Про це вона сказала на спільному з прокуратурою АРК і Севастополя брифінгу в Києві, передає кореспондент "ГОРДОН".

Микитенко зазначила, що офіс прокурора МКС визнав цінність інформації про ситуацію у Криму, надану українською прокуратурою і Кримською правозахисною групою, а попередня прокурорка МКС Фату Бенсуда у грудні 2020 року заявила, що має бути ініційоване повноцінне розслідування воєнних злочинів у Криму.

"І з тих пір жодних кроків на виконання цієї ініціативи зроблено не було", – підкреслила Микитенко.

За її словами, так відбувається тому, що попри те, що МКС дійшов висновку, що воєнні злочини можуть бути на окупованих територіях України, наразі в суду немає достатніх ресурсів, щоб ініціювати повноцінні розслідування.

"Та команда, яка працювала на стадії попереднього вивчення, також дуже обмежена й у людських, і у фінансових, і в бюджетних ресурсах, і ще більше обмежена та команда, яка мала б проводити розслідування, тому що постає мовне питання. Мало інформації з України перекладається англійською, і в суді дуже мало фахівців спілкуються російською або українською мовою", – пояснила Микитенко.

За її словами, жодних індикаторів, які дають змогу прогнозувати, коли почнеться повноцінне розслідування, зараз немає.

"Це може бути, умовно кажучи, за місяць, може бути за рік. Виходячи з того, що новий прокурор Карім Хан каже загалом про свої пріоритети в роботі на наступні дев'ять років і про пріоритети суду, скоріше за все, він намагатиметься отримати швидкі перемоги і буде працювати в напрямах, які пришвидшують судові процеси. Україна перебуває на найперших стадіях розгляду, навіть не на початку повноцінного розслідування – очевидно, буде проблематично отримати якусь швидку перемогу", – вважає юрисконсультка.

Вона зазначила, що зі свого боку у прокуратури АРК також немає можливостей притягнути до відповідальності за воєнні злочини, зокрема незаконний призов у Криму, людей, які перебувають на верху ланцюжка командування.

"Постає проблема, що МКС не має ресурсів для повноцінного розслідування, а українські правоохоронні органи, відповідно, не мають важелів для того, щоб отримати у свої руки найбільш високопоставлених підозрюваних. Тому поки що відповідь, яку ми бачимо з точки зору міжнародного права, – збирати по максимуму інформацію, чим і займається Кримська правозахисна група зокрема, й упорядковувати її в манері, яка полегшила б роботу МКС", – підсумувала Микитенко.

Контекст

Навесні 2014 року після незаконного референдуму Росія окупувала Крим. Після окупації півострова РФ розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Україна не ратифікувала Римського статуту, проте 2015 року Україна повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.
МКС почав попереднє вивчення ситуації в Україні у квітні 2014 року. У 2016 році опублікували попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду у справі "Ситуація в Україні". У документі вказували, що "ситуація на території Криму й Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною та Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.
Наприкінці 2020 року МКС дійшов висновку, що дії, які є воєнними злочинами і злочинами проти людяності, "було здійснено в контексті ситуації в Україні", і вирішив, що підстави для розслідування є, повідомила тодішня прокурорка МКС Фату Бенсуда.
Тодішній заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов говорив у квітні 2021 року, що Україна надіслала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі 19 повідомлень, пов'язаних із російською агресією.
У лютому 2021 року на посаду прокурора Міжнародного кримінального суду обрали представника Великобританії Каріма Хана. Він вступив на посаду в червні цього року.