Їхнє проведення під час виступу 23 серпня на другому саміті Кримської платформи, який транслювали в YouTube Офісу президента України, анонсував спікер парламенту Руслан Стефанчук.
"Ми напрацьовуємо низку... законодавчих актів, які... підтримають тих, хто потерпає від... [російської] агресії. Ідеться, зокрема, про закони України про національні спільноти, про статус кримськотатарського народу, а також у парламенті найближчим часом будуть проведені слухання щодо стратегії деокупації та реінтеграції Криму", – сказав голова Ради.
За його словами, парламент готовий до законодавчої підтримки, спрямованої на допомогу у відновленні Криму після його деокупації, а також залучення інвесторів і донорів.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.
На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита для підписання іншими країнами, зазначав президент Володимир Зеленський.
У МЗС РФ назвали Кримську платформу "русофобською акцією, що не має перспектив", і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на відносинах" із Росією.
Другий саміт Кримської платформи проводять у Києві у змішаному форматі – більшість політиків виступають за допомогою відеозв'язку.
На початку серпня Стефанчук казав, що на парламентський саміт Кримської платформи, який відбудеться у Загребі (Хорватія) 24 жовтня, запросить спікера Рійгікогу Естонії Юрі Ратаса.
17 серпня голова Ради зазначав, що запрошення взяти участь у Кримській платформі надішлють спікерам парламентів світу, які підтримують Україну, зокрема – із країн "Великої двадцятки".
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)