"Естонія засуджує війну та російську агресію проти України, ми ніколи не визнаємо незаконної анексії Криму чи будь-якої іншої території України", – сказав глава держави.
Каріс закликав збільшити ціну агресії для Росії, щоб вона її зупинила.
"Для того, щоб забезпечити мир в Україні, треба прискорити надання їй військової допомоги. Для забезпечення звільнення територій ми маємо підвищити санкції, пропонуємо запровадити жорсткіші санкції. Росія припинить [агресію] лише тоді, коли відчує наслідки своєї діяльності… Кожен російський громадянин має відчути наслідки цієї діяльності", – наголосив президент Естонії.
За його словами, щоб досягти миру в Європі, потрібно "забезпечити правосуддя та відповідальність".
"Усі, хто причетний до злочинів в Україні, мають відповісти. Ми бачимо напади на цивільних… ми бачимо примусову депортацію, ми бачимо підготовку до фіктивних "референдумів". Перелік злочинів, скоєних Росією, є надзвичайним. Усі, хто вчинив ці воєнні злочини, злочини проти людяності, мають бути притягнутими до відповідальності, – зазначив Каріс. – Ми маємо створити окремий міжнародний суд. Необхідно відновити повагу до міжнародного права. І необхідно забезпечити мир та стабільність для майбутніх поколінь".
Каріс запевнив, що Естонія й далі надаватиме допомогу Україні через війну, яку проти неї розв'язала Росія, а також візьме участь у повоєнному відновленні інфраструктури країни.
"Ця війна розпочалася у Криму, ця війна і закінчиться у Криму", – резюмував Каріс.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.
На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії стосовно окупованого Криму. Її відкрито для підписання іншими країнами, зазначав президент Володимир Зеленський.
У МЗС РФ назвали Кримську платформу "русофобською акцією, яка не має перспектив", і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на відносинах" із Росією.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)