Затримання у Криму пояснюють вибухом на газопроводі, факту пошкодження підтвердити не вдалося

Події

Затримання п'ятьох кримських татар, які відбулися в окупованому Криму 3-го і 4 вересня, російські силовики пов'язують із розслідуванням вибуху на газопроводі в районі села Перевальне, який нібито стався 23 серпня. Про це 4 вересня пише проєкт "Ґрати ".

"У Криму співробітники російської поліції та спецслужб затримали п'ятьох кримських татар: підприємця Ельдара Одаманова, братів Азіза й Асана Ахтемових, Шевкета Усеїнова й заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова. Слідство шукає причетних до підриву газопроводу в Перевальному 23 серпня. [...] Факту пошкодження газопроводу підтвердити поки не вдалося", – пишуть журналісти.

Вони зазначили, що про пошкодження газопроводу, який "живив лише військову частину в Перевальному", стало відомо з повідомлення "кримського управління МВС".

"Якщо вірити цій інформації, у відомство надійшов сигнал про пошкодження. Група виїхала на місце інциденту, оглянула газопровід і встановила механічне пошкодження труби. МВС порушило справу про навмисне знищення або пошкодження майна (ч. 2 ст. 167 Кримінального кодексу РФ) і почало шукати причетних. [...] Жодної інформації про подію не було аж до 3 вересня, коли в межах розслідування почали затримувати кримських татар", – розповіли "Ґрати".

Контекст

3 вересня у Криму окупаційна влада затримали Одаманова, вночі 4 вересня – Ахтемова, Ахметова й Усеїнова.
Уранці 4 вересня російські силовики прийшли з обшуком до першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, після чого його вивезли мікроавтобусом.
Після обшуку в будинку Джелялова прокуратура АРК і Севастополя відкрила кримінальне провадження.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що нові затримання на окупованому півострові пов'язані з початком роботи Кримської платформи.
4 вересня в Сімферополі російські силовики затримали, за різними даними, від 40 до понад 50 кримських татар, які прийшли до будівлі ФСБ із протестами.
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна й більшість країн світу.
Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.