"Коли настала осінь, до мене підійшли люди та сказали: "Є на "Золотих воротах" квартира. І там збирають, грубо кажучи, безхатьків". – "А що треба робити?" – "Ну, треба тричі на тиждень ходити до церкви". – "Якої церкви?" – "Там усе розкажуть". Я кажу: "Окей". Ну, треба було десь жити. Я приходжу. Там двокімнатна квартира. В одній кімнаті пастир осередку жив... У другій нас було семеро людей. Скінхед, наркоман якийсь, щипач... Тобто вся потолоч", – пояснив Бардаш.
За його словами, він відвідував церкву нігерійського пастора Сандея Аделаджі (пізніше в Україні було відкрито кримінальну справу, пов'язану з переданням квартир в обмін на внески у діяльність релігійної організації).
"Тобто це був чудовий час. Я провів вісім місяців у цій квартирі. Я прав за всіма шкарпетки, мив посуд. Там були якісь бременські музиканти залітні... Тобто це був суперчас. Круто те, що ми ходили до церкви: проповіді по чотири години, уславлення..." – зазначив музикант.
Бардаш наголосив, що з тієї історії з відвідуванням церкви "дізнався дуже багато біблійних мудростей".
“Дуже багато. Наприклад, я мріяв з'їхати з цієї хати. Це просто дикість. З'їхав. Потім уже ми жили в трикімнатній квартирі удвох із хлопцем. Ну це царство вже! І там висіла мапа Києва. Я кажу: "Де ми?" Він каже: "Тицьни ручкою в центр мапи – і це буде будинок, у якому ми живемо". На "Золотих", просто на Володимирській. Ось так я потрапив із Алчевська у центр [Києва]", – розповів музикант.
Бардаш: Із дитбудинку мене брали прийомні батьки, а потім віддавали назад. Читайте повну версію інтерв'ю