Україна не закликає викреслити російську культуру. Її треба посунути вбік – глава Українського інституту

Зокрема, Шейко сказав, що пресконференція російського режисера Кирила Серебренникова під час Каннського кінофестивалю (його заяви викликали резонанс в Україні) зіграла на користь Україні.

"До його постаті була велика увага, але вона не затьмарила Україну. Навпаки, він дискредитував себе спробою відбілити репутацію російського олігарха [Романа] Абрамовича, закликом зняти з нього санкції, закликом підтримувати російських військових, які їдуть в Україну вбивати, ґвалтувати і красти, та їхні родини, – пояснив він. – У нашому заклику до призупинення будь-якої культурної співпраці з Росією немає нічого про викреслювання або заборону – це не працює. Ми не збираємося скасувати російську культуру як таку, бо розуміємо, що це неможливо і світ на це ніколи не погодиться".

Шейко, посилаючись на досвід інституту, сказав, що "чим радикальніший наш заклик до бойкоту, тим більш негативну реакцію він отримує".

"Навіть директор Каннського кінофестивалю Тьєррі Фремо назвав українців, які вимагали прибрати фільм Серебренникова з конкурсної програми, "радикалами" й "ультра". Треба пояснювати нашу позицію виважено. Говорити, що це не заклик викреслити Росію зі світової культури, а заклик тимчасово посунути Росію вбік на користь України. Дати нам змогу розповісти про себе. Це можливість, якої ми дуже довго не мали, зокрема, через зусилля Росії", – сказав він.

Ще один важливий меседж, який Україна має доносити, каже Шейко, – те, що сьогодні російська культура "не має для світу жодної доданої цінності".

"Як і держава Росія не має доданої цінності – бо вона нищить усе, на чому цей світ будувався за попередні 80 років. Російська культура, як класична, так і сучасна, виявилася абсолютно безпорадною, аби запобігти трагедії нищення України і радикалізації російського суспільства. Вона неспроможна подивитися на себе у дзеркало, осмислити відповідальність Росії за всі її злочини. Класична російська культура (і це теж дуже неочевидна річ для іноземців) просякнута імперськістю, прославленням війни, виховуванням нетерпимості, зверхності, ксенофобії до інших народів, покірності перед владою й обставинами. Дивовижно, що на Заході її досі вважають "гуманістичною", – резюмував він.