-3 Київ
Українці все частіше купують готові продукти і все рідше готують удома. А дефіцит у раціоні натуральних продуктів може провокувати проблеми зі здоров'ям, зазначив у коментарі виданню "ГОРДОН" президент Асоціації дієтологів України Олег Швець.
“З усіх факторів ризику для здоров'я харчування – найістотніший. Ми можемо ходити до лікаря чи ні, займатися спортом чи ні, але без їжі людина не може жити. Система харчування середнього українця далека від поняття раціональності. Люди живуть в умовах усе швидшого темпу життя і все частіше купують готові продукти на перекус і основний прийом їжі (хліб, ковбасу, кондитерські вироби). Усе рідше готують удома і, відповідно, менше споживають натуральних продуктів, тобто здорової їжі. Наскільки серйозно такий спосіб харчування впливає на стан здоров'я, погано вивчено. Але тенденція несприятлива: в Україні 25% населення має ожиріння, а загалом надмірну вагу має половина населення. Наскільки поширена ця проблема серед дітей, сказати складно. Цього питання не вивчали", – підкреслив Швець.
Він розповів, що напередодні в Києві відбулася конференція "Сучасні аспекти раціонального харчування", на якій експерти обговорили вплив продуктів на здоров'я і перебіг хвороб, а також способи формування правильної харчової поведінки в українців. Зазначали, що важливу роль у цьому відіграє поширення якісної і зрозумілої інформації про принципи здорового харчування.
“Про їжу, яку продають у магазинах, часто поширюють неконструктивні відомості. Оцінювати продукти можна за двома напрямами. Перший – безпека. Якщо продукт не викликає отруєння, інтоксикації, інших негативних реакцій, він безпечний. І всі продукти в магазинах безпечні. З іншого боку, є здорові і нездорові продукти. Ті, що містять багато цукру, солі, трансжири, – нездорові. Їх дуже багато на полицях наших магазинів. Тут ми самі повинні себе подолати і купувати саме здорові продукти. Потрібно зрозуміти, що трансжири і пальмова олія – різні речі. Трансжири небезпечні. Пальмова олія – ні. Треба просто вивчати інформацію і мати силу волі дотримуватися принципів здорового харчування", – зазначив Швець.
Він акцентував, що виробники часто приховують повну інформацію про склад продуктів харчування, щоб увести покупця в оману. Однак найближчим часом ситуація може змінитися.
“Наші етикетки нікуди не годяться. Навіть якщо вони дають уявлення про склад продукту, на них нічого неможливо прочитати, оскільки немає чіткої законодавчої вимоги до розміру шрифту і контрастності. Цим користуються виробники. Вони роблять так, щоб текст про склад був нечитабельним. Навіть лупа не допомагає розібрати, що написано. Зараз готують новий закон про інформування споживачів харчових продуктів, який зробить наші закони максимально близькими до європейських, і тоді багато що зміниться", – повідомив експерт.
За його інформацією, передбачають на законодавчому рівні закріпити не тільки правило оформлення етикетки, але і зобов'язати виробників указувати кількість солі, цукру та інших інгредієнтів.
“Основне завдання маркування – можливість порівняти один продукт з іншим. Ви хочете купити хліб чорний. Як вибрати те, що потрібно, з усього асортименту? Зазвичай люди фокусуються на кольорі. Але є інші важливі параметри – наприклад, кількість солі. Якщо в людини гіпертонія, їй потрібен хліб із нижчим вмістом солі. Зараз неможливо зрозуміти, скільки солі у продукті. Але з ухваленням закону виробники будуть зобов'язані повідомляти, скільки солі на 100 г у їхньому продукті. Усі ці заходи не відразу, але з часом змінять харчову поведінку людей. Адже найкраще впливає те, чого ми не помічаємо. Коли зникли трансжири з цукерок, споживачі помітили, що вони стали дорожчими. Але це добре для здоров'я – стали менше їсти цукерок", – підкреслив Швець.
