$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather -1 Київ
languages

Голова Українського інституту національної пам'яті прокоментував рішення суду про перейменування проспекту Бандери в Києві

Голова Українського інституту національної пам'яті прокоментував рішення суду про перейменування проспекту Бандери в Києві Дробович: Дивує кількість рішень, які приймає останнім часом ОАСК і які стосуються політики пам'яті
Фото: Український інститут национальной пам'яті / Facebook
Український інститут національної памяті не оскаржуватиме рішення Окружного адмінсуду Києва про скасування перейменування київських вулиць, зокрема – Московського проспекту в Києві на проспект Бандери, оскільки це прерогатива Київради. Про це заявив глава інституту Антон Дробович.

Український інститут національної пам'яті "здивований активністю" Окружного адмінсуду Києва в питаннях, пов'язаних зі скасуванням перейменування київських вулиць, зокрема – Московського проспекту на проспект Бандери. Про це в коментарі "РБК-Україна" 11 лютого заявив голова УІНП Антон Дробович.

Він зазначив, що інститут вивчає рішення суду.

"Дивує кількість рішень, які приймає останнім часом ОАСК і які стосуються політики пам'яті", – сказав він.

Дробович зазначив, що Інститут нацпам'яті не оскаржуватиме рішення, оскільки це прерогатива Київради.

ОАСК скасував рішення Київради від 7 липня 2016 року про перейменування вулиць міста. У позові до Київради від громадської організації "Громадський контроль і порядок" ідеться про сумніви у правомірності процедури підрахунку голосів під час голосування за зміну назв вулиць Кутузова, Суворова, провулка Кутузова і проспекту Московського.

Позивачі підкреслювали, що зазначених назв немає у списку для перейменувань, підготовленому Українським інститутом національної пам'яті, а Київрада перейменовувала вулиці без передбаченого законодавством громадського обговорення. Також у позивача були претензії до порядку оприлюднення рішення Київради.

Київська міська державна адміністрація готує апеляцію на рішення ОАСК. Воно ще не набуло законної чинності, додали у КМДА.

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію. Ними заборонено радянську символіку і засуджено комуністичний режим. 15 травня 2015 року закони підписав тодішній президент України Петро Порошенко, а 21 травня того ж року вони набули чинності.

Відповідно до закону, потрібно перейменувати всі вулиці й населені пункти, назви яких пов'язані з комуністичним режимом, а також демонтувати пам'ятники тоталітарної епохи.