Президент України Володимир Зеленський особисто не займався спецоперацією зі звільнення заручників у Луцьку, але саме він виявив ініціативу вступити в переговори з Максимом Кривошем, який утримував людей, і умовив його здатися. Про це в інтерв'ю НВ 22 липня розповів заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко.
"Операцією займалися СБУ і поліція. На всіх етапах вони були проти, щоб президент виходив із ним на зв'язок. Тому що такого немає у практиці. Але так як у вимогах був саме президент і інші різні персони, ми вийшли на терориста ввечері шляхом переговорів на те, що звернення зробить тільки президент. Він начебто почав піддаватися на це. Президент запропонував набрати терориста і вже після цього вирішувати, що робити. Ви ж розумієте, що для людини, яка вимотана за 10 годин на такій історії і якій телефонує президент – це теж вплив", – зазначив Тимошенко.
Усі, хто перебував у Луцьку, враховували можливість підриву автобуса, якщо президент не вийде з терористом на зв'язок; у СБУ був варіант штурму, але чим він міг закінчитися, ніхто не знав, підкреслив він.
"Президента не просили, він сам прийняв таке рішення", – додав заступник глави ОПУ.
Зранку 21 липня в центрі Луцька 44-річний Кривош захопив автобус, у якому перебувало 13 осіб. Увечері терорист здався після того, як Зеленський виконав одну з його умов. На вимогу Кривоша президент опублікував шестисекундне відео із закликом дивитися фільм "Земляни". Після виходу заручників на волю глава держави видалив відео і розмістив пост про події в Луцьку. Ніхто із заручників не постраждав.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляв, що у Кривоша були спільники в інших містах України. Одного з них затримали в Харкові.
СБУ відкрила кримінальне провадження за ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України. До Єдиного реєстру досудових розслідувань також внесено відомості про злочини, передбачені ч. 2 ст. 147 (захоплення заручників), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), ст. 348 (посягання на життя співробітника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця).