$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

"Нехай Юля і Андрій розкажуть, хто їх напоумив мочканути російського агента Шеремета". Опубліковано переписку, яку, імовірно, вів спікер МВС

"Нехай Юля і Андрій розкажуть, хто їх напоумив мочканути російського агента Шеремета". Опубліковано переписку, яку, імовірно, вів спікер МВС Шевченко назвав публікацію переписки "набором слайдів"
Фото: Артем Шевченко / Facebook

Колишня прессекретарка полку поліції "Дніпро-1" та батальйону "Донбас" Василина Мазурчук опублікувала скріни переписки, із яких випливає, що спікер МВС України Артем Шевченко вважає, ніби підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка та Юлію Кузьменко "втягнули в мокре", а вони могли не знати, кого вбивають. Шевченко не підтвердив достовірності переписки.

Колишня прессекретарка полку поліції "Дніпро-1" та батальйону "Донбас" Василина Мазурчук 1 лютого опублікувала у Facebook переписку, імовірно, із прессекретарем Міністерства внутрішніх справ України Артемом Шевченком, у якій той називав загиблого журналіста Павла Шеремета російським агентом.

Фрагменти переписки (з огляду на все, у месенджері Telegram) датовано осінню 2019 року і зимою 2020-го.

Звертаючись до Мазурчук, Шевченко написав: "Ваші друзі опери-контрики (імовірно, ідеться про оперативних співробітників контррозвідки СБУ. – "ГОРДОН") накосячили, втягнули хлопців у мокре і нам кинули розслідувати – якого біса? Самі б своє чорне й розслідували б – перекваліфікували на 258-му [статтю], теракт, і вперед. Так ні ж, нехай менти мучаться і дістають від журналістів п...здюлів за нерозкриту справу Шеремета".

Мазурчук дорікнула поліції в оприлюдненні її розмови з підозрюваною у справі Шеремета, дитячою хірургинею і волонтеркою Юлією Кузьменко, у якій нібито остання висловлювала радикальні думки.

Шевченко відповів, що до Мазурчук претензій немає, а розмова характеризує Кузьменко як особистість.

"Нехай Юля і Андрій (другий підозрюваний у закладенні вибухівки під машину Шеремета, музикант і військовослужбовець Андрій Антоненко.  – "ГОРДОН") чесно все розкажуть, хто їх напоумив і під яким соусом мочканути цього російського агента Шеремета, хай йому грець, – і все. Хоча вони й не знали, кого й за що насправді йдуть працювати", – заявив речник МВС.

Мазурчук у коментарі пояснила, що розмістила фрагменти розмови, оскільки переконана, що МВС "зливало" її особисту переписку ексзаступнику глави Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрієві Портнову.

У коментарі "Громадському" вона підтвердила, що особисто спілкувалася в інтернеті з Шевченком і впевнена в тому, що саме він їй відповідав.

Офіційний представник МВС заявив, що не розуміє, про що йдеться.

"Це якийсь слайд із якимись літерами – я не знаю, що це за зображення", – сказав Шевченко "Громадському", додавши, що в інтернеті поширюють багато недостовірної інформації.

"Українська правда" нагадує, що між Шевченком і Шереметом була особиста неприязнь, пов'язана зі зміною власника телеканала ТВі у 2013 році.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Того самого дня Нацполіція назвала їхні імена: військова медсестра Яна Дугарь (суд відправив її під домашній арешт, 24 січня запобіжний захід пом'якшили до нічного домашнього арешту), військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Антоненко (заарештовано), Кузьменко (поміщено під варту).

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко, останнього також називають організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери на маршруті прямування спільників.

Адвокати підозрюваних заявляли про фальсифікацію доказів, зокрема невідповідність даних експертиз реальним обставинам справи.