"Сьогодні викупили генерал-лейтенанта Павловського з полону", – написав він.
Кравець також розмістив фотографію з Павловським за межами установи виконання покарань.
У коментарях під постом зазначають, що було сплачено 18 млн грн застави.
Саме таку суму як альтернативу тримання під вартою вирішив застосувати 22 жовтня Київський апеляційний суд, повідомляв "5 канал".
Спочатку суд призначив Павловському заставу в розмірі 475 млн грн. 21 вересня суму зменшили до 30 млн грн, зазначав "5 канал".
Заступником міністра оборони Павловського призначили у квітні 2015 року. Улітку 2019 року він заявив про звільнення.
Фігурантів справи підозрюють у змові та організації постачання до армійських підрозділів у 2016–2018 роках військової техніки низької якості. Ідеться про бойові катери та автомобілі невідкладної медичної допомоги, які, за даними слідства, не відповідали встановленим вимогам і не можуть бути використані у ЗСУ.
За версією правоохоронців, колишній голова правління заводу "Кузня на Рибальському" подав ідею Павловському укласти держконтракт щодо будівництва катерів саме з його підприємством. Військово-морські сили України потребували будівництва двох десантно-штурмових катерів проєкту "Кентавр" для доправлення підрозділів морської піхоти. Посадовець доручив своїм підлеглим в одному з департаментів Міноборони укласти контракт на будівництво катерів із зазначеним заводом, повідомляли в Державному бюро розслідувань (ДБР).
Під час слідства слідчі виявили інший факт перевищення службових повноважень Павловським та одним із директорів підпорядкованого йому департаменту. Вони закупили для потреб ЗСУ санітарні автомобілі виробництва компанії "Богдан Моторс", яка належала колишньому заступнику секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олегові Гладковському. Цю справу вже передали до суду, Павловському в ній, за даними "Українських новин", обрали запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Павловський фігурував також у справі про розтрату майже 150 млн грн під час закупівлі пального для потреб армії. 27 березня 2018 року Київський окружний адміністративний суд скасував головний доказ НАБУ у справі проти Міноборони та "Трейд Коммодіті" – акт Державної аудиторської служби, на якому базувалися обвинувачення. У вересні 2018-го Київський апеляційний адміністративний суд залишив це рішення чинним.
Чотирьом фігурантам справи слідчі ДБР оголосили про підозру 2 липня 2021 року.
5 липня Печерський суд заарештував на два місяці з можливістю внести приблизно 475 млн грн застави колишнього директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України Андрія Араптанова. 7 липня із заставою в розмірі 443 млн грн заарештували голову правління "Кузні на Рибальському" Валерія Шандру. 8 липня суд заарештував ще одного ексначальника департаменту військово-технічної політики із заставою понад 475 млн грн.
-1 Київ
