"Отже, наразі суд обрав запобіжний захід усім чотирьом підозрюваним. Загальна сума застави для фігурантів становить понад 1,8 млрд грн", – указано в повідомленні.
Відомство не називає імені заарештованого, але Павловський залишався останнім із чотирьох підозрюваних у цій справі, кому ще не було обрано запобіжний захід.
Що йдеться про нього, також підтвердила у Facebook екснардепка Тетяна Чорновол. "Генералу Павловському – арешт. За ці чотири арешти буде 40 арештів за державну зраду. Скоро", – написала вона.
На рішення суду можна подати апеляційну скаргу.
Чотирьом фігурантам справи слідчі ДБР оголосили про підозру 2 липня.
5 липня Печерський суд заарештував на два місяці з можливістю внести приблизно 475 млн грн застави колишнього директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони України Андрія Араптанова. 7 липня із заставою в розмірі 443 млн грн було заарештовано голову правління "Кузні на Рибальському" Валерія Шандру. 8 липня суд заарештував ще одного ексначальника департаменту військово-технічної політики із заставою більше ніж 475 млн грн.
Контекст
Фігурантів справи підозрюють у змові та організації постачання в армійські підрозділи у 2016–2018 роках військової техніки низької якості. Ідеться про бойові катери й автомобілі невідкладної медичної допомоги, які, за даними слідства, не відповідали встановленим вимогам і їх не можна використовувати у Збройних силах України.
За версією правоохоронців, колишній голова правління заводу "Кузня на Рибальському" подав ідею Павловському укласти держконтракт із будівництва катерів саме з його підприємством. Військово-морські сили України вимагали будівництва двох десантно-штурмових катерів проєкту "Кентавр" для доправлення підрозділів морської піхоти. Чиновник доручив своїм підлеглим в одному з департаментів Міноборони укласти контракт щодо будівництва катерів із зазначеним заводом, повідомили у ДБР.
Під час слідства слідчі ДБР виявили інший факт перевищення службових повноважень Павловським і одним із директорів підлеглого йому департаменту. Вони закупили для потреб ЗСУ санітарні автомобілі виробництва компанії "Богдан Моторс", що належала колишньому заступнику секретаря РНБО Олегові Гладковському. Цю справу вже передали до суду, Павловському в ньому, за даними "Українських новин", обрано запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Павловський фігурував також у справі про розтрату майже 150 млн грн під час закупівлі палива для потреб армії. 27 березня 2018 року Київський окружний адміністративний суд скасував основний доказ НАБУ у справі проти Міноборони і "Трейд Коммодіті" – акт Державної аудиторської служби, на якому ґрунтувалися обвинувачення. У вересні 2018-го Київський апеляційний адміністративний суд залишив це рішення чинним.
Заступником міністра оборони Павловського призначили у квітні 2015 року. Улітку 2019 року він заявив про звільнення.
0 Київ
