+14 Київ
Подільський райсуд Києва заслухав свідчення одного з потерпілих у справі про протистояння 18 лютого 2014 року між активістами Євромайдану і силовиками в парламентському кварталі в районі Маріїнського парку, Кріпосного провулку та вулиці Інститутської, передає кореспондент "ГОРДОН".
Обвинуваченим у цьому епізоді є колишній командир харківської роти батальйону міліції особливого призначення "Беркут" Віктор Шаповалов.
Протягом півтори години житель міста Гайсин Вінницької області, співробітник місцевого краєзнавчого музею Сергій Васильченко докладно розповідав, як дістав три поранення під час Майдану, найважчим із яких виявилися удар по голові і розрив гранати, начиненої металевими предметами, під час подій 18 лютого 2014 року, коли був мирний хід активістів Майдану до Верховної Ради.
За словами 40-річного Васильченка, уранці на Майдані вишикувалися сотники й пішли до будівлі парламенту, де на них уже чекали беркутівці зі зброєю і тітушки.
"Влада вишикувала чотири чи п'ять лав силовиків, але не спецпризначенців, а звичайних міліціонерів, за ними за метрів 30–40 було зібрано тітушок. За деякий час між міліцією і тітушками з'явилися представники спецпідрозділу "Беркут". Вони, не соромлячись, почали заряджати зброю. Автоматів Калашников я там не бачив, бачив помпові рушниці. Ці люди вишикувалися в низку, відкрили ящики і почали заряджати зброю. Стало зрозуміло, що добром це не закінчиться", – розповів Васильченко.
Потерпілий уточнив, що перебував у перших лавах активістів, коли побачив, як із лівого боку "почали проламуватися в наш бік силовики".
"Як і всі, я пішов уперед, але метрів за п'ять–десять дістав сильний удар по голові. Було холодно, у мене на голові були дві в'язані теплі шапки, одягнений був у радянський захисний шолом зразка 1940 року. Але від сильного удару знепритомнів. Коли отямився, "Беркут" та їхні помічники тітушки відійшли вперед до своїх наметів, мої побратими – відійшли назад. Я на карачках плазував до своїх. Коли протилежна сторона це побачила, почала кидати в мій бік світлошумові гранати, каміння. Силовики стріляли і кидали гранати, тітушки кидалися камінням", – згадував Васильченко.
Адвокати екс-беркутівця Віктора Шаповалова (у скляному боксі) Валерій Лаврєнов і Катерина Юсупова під час свідчень потерпілого Сергія Васильченка (праворуч). Фото: Наталія Двалі / Gotrdonua.com
За словами потерпілого, коли силовики почали відтісняти активістів у напрямку Кріпосного провулку, а за ними наступали тітушки, виникла паніка і тиснява: "Представники силових органів били людей, навіть коли людина лежала – підбігали кілька силовиків, копали ногами або били палицями по голові, по ребрах, по чому попало".
У цей момент під ногами активіста розірвалася граната, начинена металевими предметами, осколок поранив його в ногу.
"Я був за 25 метрів від силовиків, коли в мене під ногами розірвалася граната, начинена різними предметами. Після вибуху мене поранило, посікло осколками обидві ноги і праву кисть, на камуфляжі кишеню вирвало. На мені був тонкий саморобний бронежилет, напевно, це зберегло мені життя. Сильно тряхануло, але на ногах утримався. Відчув, що неможливо дихати, газ пішов. Під час медичного обстеження в мене виявили загазованість легенів. Коли почався штурм, ледве дістався до своїх", – розповів Васильченко.
Потерпілий уточнив, що протягом кількох днів не звертався до медиків через постійне чергування на Майдані, поки один із волонтерів не наполіг на обстеженні.
"Сім чи вісім днів я бігав з осколком у ногах, поки в Українському домі мені без наркозу його не витягли. Осколок спровокував сепсис, мені ледь не ампутували ліву ногу вище від коліна", – уточнив Васильченко, додавши, що потім майже півтора місяця лікувався в лікарнях Києва і Трускавця, але повністю відновитися не вдалося, нога частково втратила чутливість.
Васильченко додав, що вперше приїхав на акції протесту в Києві 9 грудня 2013 року. "Поштовхом для поїздки на Євромайдан стали кадри звірячого побиття студентів та літніх людей. Мене це обурило, як і всіх, хто переймався за Україну". На Майдані активіст вступив у 27-му сотню, охороняв внутрішні пости в Будинку профспілок і барикади на площі, захищав протест від регулярних зачищень силовиками.
Потерпілий Сергій Васильченко, суддя Подільського райсуду Юрій Зубець і прокурор ГПУ Олександр Супрун. Фото: Наталія Двалі / Gotrdonua.com
За словами чоловіка, перших загиблих він особисто побачив 19 лютого 2014 року. "Мені тоді довелося 10 убитих класти біля медичного пункту, який був розташований неподалік від Лядських воріт, де Архангел Михаїл стоїть. Ми їх на ноші брезентові клали", – розповів активіст.
Із початком війни на сході України Сергій Васильченко став волонтером АТО, приблизно 10 разів виїжджав на передову, куди привозив допомогу для українських бійців.
На запитання прокурора: "У разі доведення провини обвинуваченого, яку б міру покарання ви б для нього хотіли?", Васильченко відповів: "Найсуворішу".
30 серпня 2018 року Подільський районний суд продовжив на 60 діб арешт екс-командиру харківської роти "Беркуту" Віктору Шаповалову. Він залишиться в Лук'янівському СІЗО до 30 жовтня включно. Наступне засідання суду відбудеться 11 вересня о 13.10.
Шаповалову інкримінують незаконне використання зброї та перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків.
За версією слідства, 18 лютого 2014 року харківська і львівська роти "Беркуту" на вулиці Інститутській і у Кріпосному провулку в Києві стріляли по демонстрантах і закидали їх світлошумовими гранатами. Від дій силовиків загинуло троє людей, ще 109 визнано у справі потерпілими.
Шаповалову загрожує до 10 років позбавлення волі. Сам він не визнає своєї провини в тяжких наслідках, спричинених перевищенням влади або службових повноважень, але визнає свою провину в частині обвинувачення, яка стосується незаконного поводження зі зброєю.
