Суд пом'якшив запобіжний захід снайперу "Омеги", підозрюваному в убивстві героя Небесної сотні Храпаченка

Печерський районний суд змінив на особисте зобов'язання запобіжний захід для колишнього бійця спецпризначення внутрішніх військ України "Омега" Дмитра Хміля, який перебував під домашнім арештом і якого підозрюють у вбивстві героя Небесної сотні Олександра Храпаченка.

Про це йдеться в ухвалі суду від 18 грудня, опублікованій у Єдиному реєстрі судових рішень.

Згідно з ухвалою, суд змінив запобіжний захід за клопотанням прокурора. Також Хміля зобов'язали здати закордонний паспорт і не виїжджати за межі Київської області без дозволу слідчого. Суд визначив строк дії запобіжного заходу до 28 січня.

Також у судових матеріалах зазначено, що в серпні кримінальне провадження у справі зупинили, оскільки захист Хміля надіслав Швейцарії запит про отримання міжнародно-правової допомоги. Виконання цього запиту триває.

Відповідно до ухвали, кримінальне провадження проти Хміля передано до Державного бюро розслідувань.

У листопаді 2018 року стало відомо, що в межах розслідування кримінальної справи про розстріл мітингувальників у центрі Києва затримали і заарештували снайпера спецпідрозділу "Омега", звільненого з правоохоронних органів у 2015 році.

Хміля обвинувачують у вбивстві зі снайперської гвинтівки беззбройного активіста, театрального режисера Олександра Храпаченка на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року.

Як заявив прокурор Ігор Земсков, доказів провини Хміля зібрано "більше ніж достатньо".

"Оболонка кулі, яку вилучили з тіла вбитого Храпаченка, вистрілена зі снайперської гвинтівки, яка була закріплена за підозрюваним Хмелем із 2013 року. У книзі обліку видачі зброї 15 лютого 2014 року зафіксовано, що він отримував цю зброю для виконання завдань. А здав цю зброю, відповідно до записів, 21 лютого 2014 року. І це лише приблизно 10% від усіх доказів", – сказав представник прокуратури.

Наприкінці 2013-го – на початку 2014 року в Україні відбулися масові протести, які призвели до зміни влади. Протестувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки). За даними ГПУ, внаслідок протистояння постраждало понад 2,2 тис. осіб. Загинули 80 протестувальників і 13 правоохоронців. У виконанні розстрілів обвинувачують переважно бійців роти спецпризначення "Беркут". В організації злочину – експрезидента України Віктора Януковича, колишнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, його ексзаступників Віктора Ратушняка та Петра Федчука, ексголову Служби безпеки України Олександра Якименка, його колишнього заступника Володимира Тоцького.

Більшість підозрюваних беркутівців і чиновників переховуються в Російській Федерації і анексованому нею Криму.