+10 Київ
Події Євромайдану в Україні не варто ідеалізувати. Таку думку голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович висловив 20 лютого в ефірі телеканала "Україна 24".
"Наукову дискусію в Україні ніхто не може зупинити, і це не потрібно робити. Звісно, потрібно вивчати всі обставини подій – історичні, культурологічні, юридичні, які відбулися 20 лютого 2014 року. Музей Революції гідності, власне, і є тією платформою для цієї дискусії. Там є і щорічний науковий форум, і в майбутньому в експозиції буде місце для критичного осмислення всіх подій, критичного з точки зору, що це значить грецькою мовою – "зважувати", розважливе судження... Жодної ідеалізації не потрібно в цьому випадку", – сказав він.
За словами голови УІНП, постанова Верховної Ради про визнання Революції гідності одним із головних моментів розбудови Української держави є важливим сигналом, що держава розуміє значення Революції гідності як події, яка відстояла свободу і гарантувала ті "права громадянина, які сповідують усі європейські країни".
17 лютого Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із головних моментів будівництва Української держави і виразником національної ідеї свободи. У заяві ВР ідеться, що трагічні події Революції гідності, анексія Криму та збройна агресія РФ, яка триває на Донбасі, "відбулися не в останню чергу внаслідок політики на той момент президента Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувала Російська Федерація і який діяв усупереч національним інтересам України".
Протести, які дістали назву Євромайдан, а пізніше – Революція гідності, тривали в усій країні із 21 листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року. Мітингувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки). Після масового розстрілу активістів 18–20 лютого Янукович утік із країни. За час Євромайдану загинуло понад 100 осіб, сотні дістали поранення.
