Колишнього командира роти харківського "Беркуту" повідомили про підозру в організації теракту і вбивств на Майдані

Події

Екскомандира оперативної роти батальйону "Беркут" у Харківській області повідомили про підозру в організації терористичного акту і вбивств мітингувальників на Майдані 18 лютого 2014 року. Про це пише 4 серпня Офіс генерального прокурора України.

За даними слідства, колишній командир, виконуючи явно злочинний наказ керівництва київського управління МВС, організував вчинення підлеглими співробітниками терористичного акту, щоб перешкодити проходженню протестувальників із Майдану Незалежності до Верховної Ради України.

Підлеглі підозрюваного застосували спецзасоби і вогнепальну зброю.

"Такі дії колишнього командира роти "Беркуту" призвели до тяжких наслідків, у тому числі вбивств трьох мітингувальників, спричинення тяжких тілесних ушкоджень 11 особам, середньої тяжкості – 59, легких – 129", – повідомили в Офісі генпрокурора.

Підозрюваному інкримінують цілу низку статей Кримінального кодексу України – перевищення влади і службових повноважень, організацію для виконання явно злочинного наказу терористичного акту, незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, умисних убивств і закінчених замахів на вбивства, заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Досудове слідство веде Держбюро розслідувань.

У повідомленні відомства не назвали імені підозрюваного, але, за даними "Української правди" і LIGA.net., ідеться про екскомандира роти харківського "Беркуту" Віктора Шаповалова.

Контекст

Справу Шаповалова розглядають у Подільському районному суді Києва. Досі йому інкримінували незаконне використання зброї та перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків.
За версією слідства, 18 лютого 2014 року харківська і львівська роти "Беркуту" на вулиці Інститутській і у Кріпосному провулку в Києві стріляли по протестувальниках і закидали їх світлошумовими гранатами. Від дій силовиків загинуло троє людей, ще 109 визнали у справі постраждалими.
Шаповалов був під вартою із 2015 року. Він не визнавав своєї провини в тяжких наслідках, спричинених перевищенням влади або службових повноважень, але 2016-го визнав провину в частині обвинувачення, яка стосується незаконного поводження зі зброєю, повідомляв "5 канал". Шаповалов тоді попросив пробачення і назвав прізвища колишніх колег, яким давали набої зі свинцевою картеччю.
У листопаді 2019-го Київський апеляційний суд пом'якшив йому запобіжний захід на нічний домашній арешт без носіння електронного браслета, повідомляла Адвокатська дорадча група, і відтоді він перебуває на волі. Відповідне рішення суд ухвалив за "законом Савченко", згідно з яким Шаповалов провів у СІЗО "дев'ять років" із 10, максимально передбачених висунутим йому обвинуваченням. Згодом, за даними "Eспресо", запобіжний захід змінили на особисте зобов'язання.
На початку грудня 2020 року суд постановив поновити Шаповалова на службі. На виконання постанови суду Шаповалова поновили на посаді і відразу ж звільнили, оскільки підрозділу, у якому він служив і, відповідно, посади вже немає, пояснював представник МВС "Українській правді".
У червні 2021 року справу Шаповалова почали розглядати заново, повідомило "Еспресо". 55-річний суддя Юрій Зубець, який вів її понад шість років, достроково пішов на пенсію. Новопризначена суддя Людмила Казміренко постановила розпочати слухання заново за наполяганням захисту, хоча потерпілі та прокурори виступали проти.
"За шість років засідань суд встиг заслухати 58 потерпілих і свідків, четверо з них уже померли", – зазначив один із потерпілих Олександр Луць.