На засіданні 8 червня слідчий суддя Гендрік Стейнгейс зазначив, що головним завданням після аварії стало репатріювати тіла жертв. Потім – їхні особисті речі та уламки літака. Останки, уламки та речі загиблих упали на поля, ліси і села в зоні збройного конфлікту, через це процес тривав місяці.
Ідентифікацію проводили за ДНК, відбитками пальців, порівнянням одягу і ювелірних виробів. Так ідентифікували тіла 296 жертв.
Двох людей, які були в літаку, але їхніх останків не знайшли, слідство ідентифікувало на підставі речей, знайдених на місці катастрофи – документів, квитків і телефонів.
Розслідування підтвердило, що їхні телефони були під'єднані до телекомунікаційних вишок у "Схіпгол" перед польотом і що вони містять фотографії, зроблені в аеропорту. Окрім того, частини посадкових талонів були в розпорядженні прикордонслужби Нідерландів, й обох людей зареєстрували як таких, що сіли на літак. Це підтверджує, що на рейсі МН17 було 298 осіб.
Суддя описує, як пізнавали тіла в тому числі по особистих речей і телефонами, які підключалися до вишок в аеропорту до вильоту.
В Нідерланди тіла вивчили на предмет наявності сторонніх об'єктів або матеріалів. pic.twitter.com/HRiHkoB7TO
Суддя зазначив, що всі останки доправили в Нідерланди і дослідили на наявність сторонніх предметів за допомогою спеціального обладнання. Такі виявили в тілах 61 пасажира. Здебільшого це були імпланти, каблучки та інші схожі сторонні предмети. У тілах 28 жертв виявили об'єкти, які мали стосунок до вибуху, зокрема такі, які пізніше ідентифікували як уламки ракети комплексу "Бук".
П'ятьом членам команди (двом капітанам, першому офіцеру і двом бортпровідникам) провели розтин – як пояснив суддя, це звичайна практика після катастроф літаків. У висновку описано безліч поранень, які стали причиною смерті. У тілах одного з капітанів і першого офіцера виявили десятки сторонніх предметів – особливо в лівій частині тіл.