У публікації йдеться, що обидві сторони "близькі до виснаження" і прихильники кожної з них хотіли б, щоб війну завершили. У Вашингтоні це буде пріоритетом нової адміністрації обраного президента Дональда Трампа, пише видання.
На початку 2024 року боротьба в Конгресі призвела до того, що на кілька місяців американське фінансування України припинили. Рішення про надання допомоги ухвалили навесні. Як пише видання, десь 2025 року цей новий пакет у розмірі $61 млрд теж буде вичерпаний. Окрім того, у США закінчуються запаси військової техніки, яку вони надсилають в Україну, і їм потрібно подумати про інших партнерів, зокрема про Ізраїль і Тайвань, ідеться в публікації. Підтримки Європи і власного виробництва Україні також недосить.
Усе це означає, що після президентських виборів у США тиск на Україну з боку Росії 2025 року значно посилиться, щоб вступити в якусь форму переговорів із нею, пише The Economist.
У виданні припускають, що в межах імовірної угоди Україні доведеться змиритися із втратою частини своєї території. Зокрема, "не підлягають поверненню" 7%, які Росія захопила 2014 року – Крим і Донбас, ідеться у статті. Будь-яке врегулювання, імовірно, також передбачатиме утримання Росією частини або більшої частини додаткових 11%, які вона контролює після вторгнення 2022 року.
Натомість Україна має дістати надійні гарантії безпеки, ідеальним варіантом яких є повноправне членство в НАТО, пише видання. Однак із поверненням Трампа до влади вступ України до Альянсу залишається під питанням на багато років, вважають автори публікації.
У The Economist прогнозують, що дискусії щодо переговорів розпочнуть 2025 року, відповідно, бойові дії можуть різко затихнути, аж до припинення вогню, і може виникнути напівзаморожений конфлікт.