Журналісти пишуть, що своє планування Сирський розпочав "посеред метушні", пов'язаної з проблемами мобілізації в українському суспільстві, а також труднощами зі стримуванням російських окупантів на сході країни. Тоді нібито Сирський був "на межі звільнення".
За даними The Economist, Сирський розглядав кілька варіантів дій у найслабших місцях російської армії: удар у Брянській області РФ, удар у Курській області РФ, комбінація цих двох варіантів або щось інше.
Головною метою майбутньої на той момент операції було відволікти війська РФ від Донбасу і створити "козирі" для майбутніх переговорів.
Сирський тримав свої плани в таємниці й ділився ними лише з "вузькою групою генералів і співробітників служб безпеки", а із Зеленським обговорював це віч-на-віч, без представників свого штабу, стверджує британське видання.
Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України було залучено до планування операції вже на пізньому етапі, а початкову інформацію збирала армійська розвідка, пише The Economist.
Представників Заходу навмисно не повідомляли про плани української армії. Видання зазначає, що раніше Захід зірвав Сирському дві операції: про одну з них стало відомо країні-агресору, а другу партнери "наказали скасувати".
Саме дотримання секретності, вважає The Economist, дало змогу українцям застати росіян зненацька, вони вважали, що для такої операції ЗСУ знадобиться схвалення Заходу. Але той, опинившись уже перед здійсненим фактом операції в Курській області, – не заперечував.