-2 Київ
Нинішня українська влада не демонструє намірів брати участь у корупційних схемах, тому приватизація у країні, найімовірніше, буде масштабною, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" фінансист, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
"Чому так слабенько просувається приватизація? Тому що ми корумпована країна. Багато людей іде у владу, щоб там заробляти. А корупція можлива тільки на державному підприємстві. Якщо воно приватне – власник не дасть лізти до себе в кишеню. А так стається, що люди із влади приходять в "Одеський припортовий завод", "Укрзалізницю" або ще кудись і починають всі витрати віддавати державі, а прибутки переказувати на якісь свої підприємства. Тому в нас, як правило, державні підприємства збиткові. Хоча є й винятки – той самий "Нафтогаз", державні банки. Але таких підприємств не більше ніж 10. Нинішню владу можна підозрювати в некомпетентності й популізмі, але звинуватити президента або Кабмін у корупції не можна. Принаймні, поки що. Сидіти на потоках вони начебто не збираються. Тому перешкоджати приватизації можуть тільки інтереси наближених до "Слуги народу" олігархів. Насамперед, [бізнесмена Ігоря] Коломойського. В іншому випадку приватизація буде справді масштабною", – підкреслив Козак.
За його словами, тимчасове блокування коштів на рахунках Нацбанку стало однією із причин рекордного залишку грошей на рахунку Держказначейства.
"Останній аукціон у грудні, на якому розміщували облігації державної позики, був спеціальним. Його проводили у залік позик, які мають прийти у 2020 році. Річ у тім, що аукціони проводять щовівторка, а перший вівторок цього року – 7 січня. Це вихідний день. Відповідно, все відкладається. Але гроші потрібні. Тому Кабмін ухвалив рішення заблокувати на рахунках Нацбанку залучені кошти – щоб Держказначейство не могло ними користуватися у 2019 році. Окрім того, Мінфіну уряд дозволив оплачувати не всі витрати. Тобто гроші залишилися. Так, це можна назвати ручним керуванням виплатами з бюджету. Але, можливо, за наших умов це було необхідно. Такі основні причини рекордного залишку грошей на рахунку Держказначейства", – сказав фінансист.
Він зазначив, що, ухвалюючи проєкт державного бюджету, нардепи розраховують на надходження, які в підсумку виявляються меншими, ніж вони очікували.
"Мінфін минулого року зіткнувся зі складнощами через недобір надходжень від митниці та приватизації. Депутати щороку, коли ухвалюють бюджет, виявляють великий оптимізм стосовно прогнозування доходів. Але так сталося, що минулого року довелося збільшувати надходження завдяки залученню облігацій внутрішньої державної позики. Також цікаво, що у 2019 році куплений імпортний газ "Нафтогаз" не розмитнював. І, відповідно, не платив за нього ПДВ. Тому доходи бюджету виявилися меншими, ніж планували. Щоправда, тут не варто забувати про повернутий борг від "Газпрому", – резюмував Козак.
7 березня 2018 року в Україні набув чинності новий закон про приватизацію. Документ передбачає розподіл об'єктів роздержавлення на дві групи: об'єкти великої та малої приватизації. Перші підлягають продажу на аукціоні, умови якого встановлює Кабінет Міністрів.
17 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав закон про скасування списку заборонених до приватизації держпідприємств. 5 листопада він доручив Мінекономрозвитку до 31 грудня передати Фонду державного майна на приватизацію 500 підприємств.
14 листопада в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства заявили, що у власності держави має залишитися тільки 776 із 3643 підприємств.
26 грудня прем'єр-міністр Олексій Гончарук повідомив, що Кабінет Міністрів України передав на приватизацію 530 державних підприємств.
У 2019 році від приватизації державного майна до держбюджету надійшло 536,5 млн грн доходів. Як зазначили у пресслужбі Міністерства фінансів, це становить 3,1% від плану.
