-2 Київ
Президент футбольного клубу "Динамо" (Київ), бізнесмен Ігор Суркіс, а також шість пов'язаних із ним офшорних компаній 17 грудня 2019 року подали позов до Високого суду Лондона проти п'ятого президента України Петра Порошенка й колишньої голови правління Національного банку України Валерії Гонтаревої. Про це з посиланням на документи суду 18 лютого написало видання "НВ Бізнес".
Компанії, які підтримали позов Суркіса-молодшого, – Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.
Як з'ясувало "НВ Бізнес", згадка Гонтаревої, імовірно, є технічним елементом: одним із популярних способів доступу до англійського суду є подання позову проти кількох співвідповідачів, хоча б один із яких проживає в Англії. Як відомо, Гонтарева вже тривалий час живе у столиці Великобританії.
Ексголова НБУ на запит видання відповіла, що поки не бачила тексту самого позову. "Я теж хотіла б отримати документи і зрозуміти, яким чином вони це зробили і до чого тут я", – здивувалася Гонтарева.
За її словами, вона не контактувала у зв'язку із цим позовом із Порошенком і не збирається.
Першим інформацію про цей позов опублікувало видання ZN.UA 16 січня. У публікації йшлося, що брати Григорій та Ігор Суркіси будуть судитися з Порошенком у Лондонському арбітражі; Гонтаревої в матеріалі не згадували. "НВ Бізнес" уточнює, що позов у Лондоні дійсно є, але не в арбітражі.
Позов проти експрезидента України подано через те, що він нібито передумав купувати у Суркіса-молодшого майже 25% акцій телеканала "1+1" за $140 млн. Домовленості про угоду, за даними ZN.UA, було досягнуто 2015 року.
"Суркіси погодилися. По-перше, вже тоді вони втомилися бути партнерами-заручниками [найбільшого акціонера "1+1"] Ігоря Коломойського й хотіли якщо не припинити, то бодай мінімізувати ці токсичні стосунки. По-друге, дійсно потребували грошей", – було зазначено в січневій публікації.
До березня 2016 року стало зрозуміло, що Порошенко передумав, але це сталося вже після того, як сторони уклали контракт про купівлю-продаж; як повідомили ZN.UA юристи, які мали стосунок до угоди, право, що регулювало цей договір, англійське.
"Після націоналізації "ПриватБанку" у грудні 2016-го переговори відновилися. Тільки тепер уже Петро Олексійович хотів купити у Суркісів 25% "плюсів" не за свої, а за їхні гроші", – стверджувало видання.
Рішенням Нацбанку України від 13 грудня 2016 року Суркісів було визнано інсайдерами "ПриватБанку". НБУ вказував, що Ігор Суркіс і Коломойський – акціонери телеканала "1+1", що свідчить про зв'язок Суркісів із "ПриватБанком", який перейшов у власність держави.
"Через націоналізацію сім'я Суркісів втратила понад $248,6 млн і €574 тис. у кіпрській філії банку як юридичні особи і ще 1,04 млрд грн в Україні – уже як фізособи. Отож, за твердженням джерела ZN.UA, саме кіпрськими грошима Суркісів Порошенко хотів розплатитися з ними за їхню частку у "плюсах". Ви нам частку, а ми вам повернемо з уже державного банку ваші-наші гроші", – ішлося у статті.
Окружний адміністративний суд Києва 17 травня 2017 року скасував рішення комісії НБУ про визнання членів сім'ї Суркісів пов'язаними із "ПриватБанком" особами. Київський апеляційний адміністративний суд 6 листопада 2017 року зобов'язав "ПриватБанк" повернути Суркісам гроші з їхніх рахунків.
