Реформа податкової має тривати, незважаючи на те, хто буде керівником відомства, розповів ексглава Державної податкової служби Сергій Верланов у своєму відеоблозі на YouTube.
"Перш за все, це прийняття закону про Бюро фінансових розслідувань або про спеціальний орган, який має займатися фінансовими розслідуваннями, який є компактним, невеликим, аналітичним, але в той самий час спроможним, це питання є надактуальним, необхідно зробити це негайно. Я закликаю всі політичні сили об'єднатися навколо цього питання", – заявив Верланов.
Він вважає, що необхідно створити єдину юридичну особу для ДПС та ліквідувати всі регіональні юридичні особи.
"Це зменшення рівнів керівництва і узалежненості місцевих органів від регіональної влади, регіональних еліт", – пояснив колишній глава ДПС.
Ще одним важливим аспектом він назвав автоматичне відшкодування ПДВ і системи моніторингу ризиків.
"Ця реформа має продовжуватися, ми маємо укріплювати її і робити кращою, і забезпечувати відшкодування ПДВ нашим експортерам, які фактично створюють додану вартість для України. Більше того, я вважаю, що необхідно подивитися на можливість градації ПДВ для різних категорій платників по ризиках. Для найменш ризикових підприємств цей цикл має бути таким, як у Європі – не більше 15–30 днів в українських реаліях. Якщо є ризиковані галузі, непрямі контракти, тоді можна робити це в тому таймлайні, який є на сьогоднішній день, тобто два місяці. І третя категорія – суперризикові, по яких можна продовжити перевірки і до трьох місяців, як в Італії", – підкреслив ексглава податкової.
Верланов вважає, що профільний комітет Ради і Мінфін могли б узятися за розроблення такої системи.
Наступною реформою він назвав зміну аудиту, відбір компаній для якого зараз відбувається напівавтоматично. Ексглава ДПС вважає цю систему застарілою і наполягає на необхідності запровадити повністю автоматичний відбір.
"Із 300 тис. активних підприємств необхідно відібрати 5 тис. – стільки аудитів реально може бути зроблено за рік, – сказав він. – Необхідно напрацювати таку систему критеріїв, яка буде аналізувати великий масив даних, як мінімум 200–300 критеріїв. У провідних країнах світу система ризик-менеджменту аналізує близько 600–1000 критеріїв для відбору підприємств для аудиту. І така система має запрацювати в Україні вже цього року".
Колишній голова податкової зазначив, що під час роботи у ДПС він разом із казначейством США та Європейським союзом зробив напрацювання для реалізації такої системи і готовий включитися в цю роботу зараз.
Верланов підкреслив, що реформи треба продовжувати, і вони повинні бути незворотними, для цього необхідно створювати правильні інституції – єдину юридичну особу, конкурси та держконтракти. Він вважає, що така вимога бізнесу, який не хоче повернути методів роботи посадовців часів експрезидента Віктора Януковича – тодішнього глави Міністерства доходів і зборів Олександра Клименка і ексглави державної податкової служби Віталія Захарченка.
"На жаль, за останній час деякі з цих інституційних речей було поставлено під ризики. На моє переконання, це тимчасове явище, і скоро Україна повернеться знову на шлях реформ і буде відповідати високим критеріям, встановленим в Угоді про асоціацію з Євросоюзом, меморандумі з Міжнародним валютним фондом, а найголовніше – буде відповідати реальному запиту українського бізнесу, який не хоче повертатися на машині часу в часи Клименка – Захарченка", – резюмував він.
Верланова Кабмін звільненив із посади голови державної податкової служби 24 квітня. Голова ДПС стверджував, що жодних підстав для його звільнення не було. Він назвав своє звільнення політичним і припустив, що "воно відбулося в інтересах представників колишніх еліт, які були остаточно виключені з різних податкових схем".
На відставці Верланова, а також голови митної служби Максима Нефьодова наполягав Ігор Уманський, який приблизно протягом місяця обіймав посаду міністра фінансів в уряді Дениса Шмигаля. Він, зокрема, стверджував, що ДПС за Верланова влаштовувала "корупційні скрутки із ПДВ", що призводило до щомісячних втрат держбюджету на суму до 5 млрд грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження за позовом Верланова до Кабінету Міністрів і Державної податкової службі України, він оскаржує своє звільнення.