Новий голова податкової служби України підлягає люстрації – нардепка Клименко

Олексій Любченко, якого призначили керівником Державної податкової служби (ДПС) України, підлягає люстрації. Про це 29 квітня у Facebook заявила народна депутатка із фракції "Голос" Юлія Клименко.

"Свіжопризначений голова ДПС Любченко підпадає під люстрацію відповідно до ч. 3 ст. 1 закону "Про очищення влади", – написала вона.

У коментарях під постом нардепка зазначила, що термін люстрації щодо Любченка – 10 років після попередньої посади.

24 квітня з посади голови Державної податкової служби звільнили Сергія Верланова. Він стверджував, що жодних підстав для його звільнення не було, і назвав це рішення політичним.

29 квітня Кабінет Міністрів призначив головою податкової служби колишнього заступника керівника відомства Олексія Любченка. У 2009–2011 роках він був заступником голови Державної податкової адміністрації.

Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів президента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років. У реєстрі люстрованих чиновників – 983 прізвища.

20 січня 2015 року 47 депутатів Верховної Ради внесли до Конституційного Суду України подання про перевірку положень закону на відповідність Конституції. Ще два подання зробив Верховний Суд України. Усі три подання об'єднано в одне конституційне провадження. Конституційний Суд кілька разів відкладав розгляд цього подання. 4 липня 2019 року суд розпочав розгляд питання.

17 жовтня 2019 року ЄСПЛ за скаргою п'яти люстрованих українських чиновників установив порушення ст. 6 конвенції (право на справедливий суд) через тривалий розгляд справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8 і постановив виплатити кожному по €5 тис. компенсації. У рішенні було зазначено, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб, вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі понад рік за часів Януковича.

16 січня Україна оскаржила рішення ЄСПЛ. За даними "Європейської правди", Велика палата суду не задовольнила запиту української сторони на розгляд справи, тому рішення 25 лютого набуло чинності.