"Я думаю, що в умовах, коли ми маємо такий запит на боротьбу з корупцією, конкуренції між правоохоронцями неможливо уникнути. Так, іноді вони будуть битися лобами один з одним, але це краще, ніж якби розслідуваннями займався тільки хтось один", – сказав він.
Нардепа запитали про ризик того, що "в цій активності буде більше піару, аніж розслідувань".
"Справді, варто, щоб ці процеси були менш публічними, адже ми маємо як мінімум один суттєвий side-ефект. З одного боку, нас усі похвалили, що ми боремося з корупцією, але з іншого – у багатьох євробюрократів починають виникати питання. Складається враження, що у нас навіть під час війни крадуть буквально всюди. І це загрожує фінансуванню країни", – пояснив Арахамія.
Він вважає, що "треба витримувати баланс – робити реальні справи і не приховувати їх, адже запит людей на передовій нікуди не зник, але й не надмірно піаритися на цьому".
Контекст
В Україні у січні – лютому відбулася низка резонансних затримань й інших слідчих дій у межах кримінальних проваджень, пов'язаних із корупцією.
Після скандалу, пов'язаного із закупівлями харчування для Збройних сил України, звільнився заступник міністра оборони В'ячеслав Шаповалов, звільнили директора департаменту закупівель Міноборони Богдана Хмельницького. Обидва пізніше отримали підозри. 2 лютого Державне бюро розслідувань оголосило про затримання п'ятьох осіб за підозрою у постачанні продуктів українським військовим "на папері".
26 січня заступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд заявила, що в Україну прибули американські аудитори – перевірити використання Україною військової допомоги, яку надає Захід.
31 січня у відповідь на запит Reuters міністерство фінансів США оголосило, що воно не має жодних відомостей про те, що американську допомогу, яку надають Україні, використовують не за призначенням.