Гроші

"АрселорМіттал" відмовилася інвестувати в Україну $1 млрд через податковий законопроєкт №5600 – ЗМІ

5 липня 2021, 14.18 Этот материал также можно прочитать на русском

Мауро Лонгобардо: Додаткове фінансове навантаження під час виробництва залізної руди й суперечить можливості інвестувати $1 млрд Фото: gmk.center

Ухвалений у першому читанні законопроєкт №5600 зі змінами до Податкового кодексу призвів до відмови від намірів інвестувати в Україну з боку топменеджменту "АрселорМіттал Кривий Ріг", повідомляє "Капітал".

Глава компанії Мауро Лонгобардо повідомив, що "АрселорМіттал" відмовляється від свого інвестиційного плану вартістю приблизно $1 млрд.

В опублікованому 23 червня інтерв'ю він наголошував, що весь бізнес виступив проти законопроєкту, який зокрема передбачає підвищення ренти на видобування залізної руди.

"Для нас воно створює додаткове фінансове навантаження під час виробництва залізної руди й суперечить можливості інвестувати $1 млрд. У разі затвердження цієї пропозиції наша сталь стане менш конкурентоспроможною. Ми не розуміємо, чому проміжний продукт, руда, має збільшувати фінансове навантаження на нас. Зараз, коли обговорюють цей законопроєкт, ціни на залізну руду високі й він здається гарною ідеєю. Однак ціни на руду протягом цього тижня впали, і в мене є питання: якщо вони впадуть ще, уряд тоді попросить від нас щось ще, щоб одержати більше прибутку для країни?" – підкреслював топменеджер.

Агентство LIGA.net писало, що "АрселорМіттал Кривий Ріг" підписала спільний з урядом меморандум, названий "Сталевий мільярд", під час візиту Лакшмі Міттала в Україні у квітні. Інвестиційну програму в розмірі $1 млрд було спрямовано на зниження впливу виробництва на довкілля, сталий розвиток підприємства і впровадження принципів циркулярної економіки.

Контекст

1 липня Рада ухвалила законопроєкт №5600 у першому читанні. Документ зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки.
Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться тільки великого бізнесу й не торкнуться загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його мають суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Союз українських підприємців назвали цей законопроєкт"спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки".