Бізнес готовий до екомодернізації, але в розумні строки і з дотриманням механізмів держпідтримки – нардеп Шпенов 

"Альтернатив екомодернізації національної промисловості немає. Відповідні технології коштують дуже дорого і довго окупаються. Тому вирішити це питання можна тільки за допомогою механізму партнерства держави і бізнесу. Так, як вирішували це питання в Євросоюзі, досягти рівня, до якого прагне Україна", – написав Шпенов.

У ЄС в екологічну модернізацію було вкладено мільярди приватних і державних інвестицій, а бізнесу, який вкладався у природоохоронні об'єкти, надавали численні преференції та пільги, підкреслив він.

"У нас, на жаль, демонструють нерозуміння серйозності глобальних викликів, що стоять перед українською економікою загалом і промисловістю зокрема. Держава всіляко уникає діалогу з бізнесом про ймовірну участь у співфінансуванні екопроєктів", – заявив політик.

Бізнес же в Україні демонструє не тільки розуміння проблеми, а й готовність її вирішувати: за минулий рік промислові підприємства спрямували на екологічні проєкти приблизно 40,9 млрд грн, повідомив Шпенов. Це велика сума, зазначив він, але і її не вистачить на досягнення значущих результатів.

"Тільки на європейські НДТМ (найкращі доступні технології та методи керування. – "ГОРДОН"), впровадження яких заплановано законопроєктом №4167, нашим промисловцям необхідно витратити не менше як 270 млрд грн. Де взяти таку суму підприємствам, які другий рік намагаються впоратися з мільярдними збитками?" – написав нардеп.

Він зазначив, що сліпе копіювання європейських НДТМ не передбачають ні Директива ЄС, ні Угода про асоціацію.

"Там написано, що збірники найкращих технологій можна скорегувати відповідно до економічного і технологічного стану країни. А отже, ми маємо занести до НТДМ обладнання українських виробників, яке відповідає європейським нормам. У такий спосіб можна не тільки заощадити гроші промисловості, але й зберегти принцип локалізації, забезпечивши українських виробників додатковими замовленнями. Державі та бізнесу необхідно знайти спільну мову. І що раніше це відбудеться, то краще. Адже, зрештою, зниження експортного потенціалу і валютних надходжень стане проблемою державного бюджету, а не тільки бізнесу", – підсумував народний депутат.