"Дмитро Кулеба подякував своїй німецькій колегі за чітку позицію щодо "Північного потоку – 2". Міністри погодилися, що до проєкту має застосовуватися європейське енергетичне законодавство", – ідеться у повідомленні.
Зазначено, що глави МЗС двох країн також обговорили питання мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.
Зокрема, Кулеба підтвердив відданість Києва "політико-дипломатичному врегулюванню російсько-українського збройного конфлікту". За словами міністра, Україна "активно виступає за дієву роботу нормандського формату як важливого майданчика для переговорів". Кулеба подякував ФРН, яка з Францією "докладає зусиль для повернення Росії за стіл переговорів".
"Високо цінуємо, що в коаліційній угоді нового уряду Німеччини приділяється пріоритетна увага відновленню миру в нашій державі. Ми конструктивно налаштовані рухатися вперед у рамках процесу мирного врегулювання, який має починатися з безпекових питань. Переконані, що повне втілення принципу "спочатку безпека" дозволить досягти подальшого прогресу і в політичній частині Мінських домовленостей", – сказав глава МЗС України.
Бербок запевнила у "непохитній підтримці суверенітету і територіальної цілісності України, готовності до спільної роботи задля відновлення переговорів у нормандському форматі", наголосили у повідомленні МЗС.
Бербок заявила 12 грудня в інтерв'ю ZDF, що "Північний потік – 2" поки не можуть схвалити.
Контекст
Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати Росію та ФРН дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 8 листопада 2021 року в "Газпромі" заявили, що трубопровід готовий до запуску.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закликатиме до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор компанії "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) Сергій Макогон заявляв, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
ОГТСУ повідомив, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН. До процедури сертифікації допущені державна енергетична компанія Польщі PGNiG та її німецьке дочірнє підприємство PGNiG Supply & Trading GmbH, а також "Нафтогаз України" та "Оператор ГТС України".
"Немецкая волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу має висловити Європейська комісія, вона може попросити для вироблення висновку до чотирьох місяців. Після цього німецький регулятор має ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". У компанії "Оператор ГТС України" припустили, що "Газпром" намагатиметься обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу.
Агентство Bloomberg писало 7 грудня, що адміністрація Байдена домагатиметься від ФРН зупинення газопроводу "Північний потік – 2", якщо президент Росії Володимир Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну. У Білому домі заявили, що якщо Путін хоче побачити постачання газу "Північним потоком – 2", можливо, він не ризикне вторгнутися в Україну.
0 Київ
