+2 Київ
У роз'ясненні наголошують, що через відсутність єдиної позиції органів влади щодо використання РРО та ПРРО до комітету надходять численні питання від фізосіб-підприємців.
Зокрема, із 1 січня не обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій чи відповідного програмного забезпечення ФОП першої групи.
Окрім того, без використання РРО/ПРРО можна займатися роздрібною торгівлею на території сіл, але за умови, що підприємець не торгує підакцизними товарами та використовує розрахункові книги або книгу обліку розрахункових операцій.
Однак цієї норми не застосовують, якщо відповідна сільська рада ухвалила рішення про обов'язкове використання РРО/ПРРО на території громади або якщо річний обсяг розрахункових операцій одного пункту торгівлі станом на 1 січня перевищує суму 167 мінімальних заробітних плат.
У документі також зазначають, що платники єдиного податку не зобов'язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їхнє походження за умови, якщо вони не зареєстровані як платник ПДВ та не торгують технічно складними товарами, що підлягають гарантійному ремонту, а також товарами медичного призначення і ювелірними виробами з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння.
Платники єдиного податку не мають підтверджувати витрат на придбання товарів – вони мають лише сумлінно вести облік доходів.
У разі торгівлі в інтернеті та оплаті покупцем товару або послуги безпосередньо на банківський рахунок продавця (окрім карткового рахунку), використання реєстраторів не обов'язкове, але за всіх інших варіантів оплати продавець зобов'язаний проводити покупку через РРО/ПРРО.
Обов'язковим є використання РРО/ПРРО для придбання товарів на виплат. У таких випадках продавець має видати покупцю фіскальний чек за кожен платіж, за винятком платежів безпосередньо на рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN.
В опублікованому роз'ясненні комітет звернувся до Кабінету Міністрів, НБУ та Державної податкової служби із проханням урахувати позицію парламентаріїв під час розгляду звернень платників податків.
