+17 Київ
Ерік зазначив, що його підрозділ, у якому був взвод солдатів і семеро прапорщиків ("пили безбожно практично щодня, попри те, що їздили постійно транспортом"), перебував у районі міста Шахти Ростовської області РФ. Сам він був "старшим інструктором із колісної бронетехніки".
"У мене запаси грошові були, мені три роки треба було дослужити, я служив собі спокійно. Причому мене там змушували красти просто нахабно. [...] У полі стоїть техніка, і ми вдаємо, що охороняємо її. Стоїть завдання: поставити паркан. Виділяють мені гроші на цей паркан. "Ти тепер головний, у тебе прапорщиків вагон, призначай, хто що робить, будкоманда у тебе є". [...] Ну, добре, без проблем", – сказав він.
Колишній російський військовий наголосив, що гроші на будівництво дали.
"І тут мене знову викликають у фінчастину і розповідають: "10% [грошей] – командиру частини, 5% – начальнику фінчастини, зампотеху – теж скількись". Словом, усім стільки – залишається 30% на будівництво. Я кажу: "А як я будуватиму?" "Та ми все організуємо, усе допоможемо, ти не турбуйся". Розповіли, як працює "схема". Усе вийшло, навіть комісія прийняла й трохи навіть похвалила", – описав Ерік те, що відбувалося.
За його словами, "усе так само, в аналогічний спосіб" у його частині будували будівлю контрольно-пропускного пункту й ангар.
Ерік погодився з реплікою Гордона, що "російська армія пронизана хабарництвом із ніг до голови".
