Кулеба: Розвиток водневої енергетики може стати серйозним інструментом євроінтеграції України

Гроші

Розвиток водневої енергетики може стати серйозним інструментом євроінтеграції України. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на брифінгу 30 вересня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Потрібно думати не лише про сьогодні, але й про завтра. Думати про те, яким чином створити нові можливості для України в завтрашньому дні, для того щоб зміцнити її енергетичну безпеку, загальну безпеку і економіку. Переконаний, що таку можливість нам надає водень. З усіх точок зору, з усіх перспектив розвиток водневої енергетики в Україні є не просто джерелом створення альтернативного джерела енергії, а й великим політичним європейським проєктом, який здатен кардинально змінити розклад сил і силу альянсів на Європейському континенті. У перспективі, якщо Україна не змарнує свій шанс, – а я особисто буду докладати всіх зусиль, щоб цього не відбулося – наприклад, Україна у відносинах із Німеччиною може зайняти те місце, яке зараз займає Росія, коли йдеться про постачання газу", – сказав він.

Кулеба зазначив, що не треба розглядати водневу енергетику як суто економічний проєкт.

"Воднева енергетика, постачання водню до споживачів у країнах Євросоюзу – це великий політичний проєкт і дуже серйозний інструмент європейської інтеграції України. Тому що він здатен зв'язати нерозривний вузол економіки України та країн ЄС", – заявив глава МЗС.

Контекст

Єврокомісія 8 липня 2020 року опублікувала Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи і заснувала Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance), до складу якого увійшли національні енергетичні та транснаціональні компанії, науково-дослідні установи, Європейський інвестиційний банк і провідні енергетичні та промислові компанії Європи. Серед головних завдань альянсу – залучення інвестицій і забезпечення попиту на водень за допомогою проєктів із декарбонізації енергоємних галузей промисловості.
До водневого альянсу ЄС долучилася низка українських компаній, зокрема НАЕК "Енергоатом" і ОГТСУ.
Завдяки потенціалу у виробництві і транспортуванні водню Україну назвали пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії і постачанні новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок, повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
В Україні 1 серпня набув чинності закон №810-IX, який передбачає, зокрема, зниження "зелених" тарифів, обмеження обсягів введення в експлуатацію нових потужностей поновних джерел енергії, запровадження повної відповідальності за "небаланси" для виробників "чистої" електроенергії із 2022 року (50% 2021 року) та інші норми. Зазначені заходи дадуть змогу державі заощаджувати 7 млрд грн щорічно, вважають автори документа.