$41.35 €44.56
menu closed
menu open
weather +6 Київ
languages

Ситуацію із запуском "Північного потоку – 2" можна обернути Україні на користь, розвиваючи водневу енергетику – президент Української водневої ради Рєпкін

Ситуацію із запуском "Північного потоку – 2" можна обернути Україні на користь, розвиваючи водневу енергетику – президент Української водневої ради Рєпкін Олександр Рєпкін: Сьогодні в України є план Б – не тільки для нашої країни, але і для ЄС
Фото: пресслужба Української водневої ради

Розвиток водневої енергетики зробить Україну головним постачальником "зеленого" водню для Європи, альтернативний енергоносій допоможе країнам ЄС і Україні послабити залежність від постачань російського газу. Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" розповів президент Української водневої ради Олександр Рєпкін.

В Україні за дорученням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля створено міжвідомчу робочу групу, яка розробляє водневу стратегію країни, розповів він.

"Безумовно, країна-агресор буде використовувати газопровід в якості зброї проти енергетичної незалежності України та Європи. Історія повторюється, тому демократичні країни знову можуть зіткнутися з газовим шантажем РФ. Але сьогодні в України є план Б. І це план Б не тільки для нашої країни, але і для Європейського союзу. Глава держави точно підмітив, що Україна може перейти на поновні джерела енергії, якщо буде налагоджено процеси виробництва "зеленого" водню", – підкреслив Рєпкін.

Експерт наголосив на високому потенціалі розвитку поновних джерел енергії в Україні, а також достатньому обсязі водних ресурсів, щоб задовольнити майже всі потреби ЄС у водні. Крім того, за словами Рєпкіна, порушує питання розвитку водневої енергетики в Україні і прем'єр-міністр.

"Розробкою водневої стратегії Українська воднева рада, яку я очолюю, і займається у складі робочої групи. До речі, на нещодавній зустрічі з [канцлером ФРН] Ангелою Меркель в Україні прем'єр-міністр підкреслив, що німецькій стороні вже навіть передано кілька пілотних проєктних пропозицій стосовно водню та його транспортування до Німеччини та країн ЄС", – розповів президент Української водневої ради.

Він зазначив, що питання водневої енергетики є одним із пріоритетів і Міністерства закордонних справ. Експерт зараз виконує обов'язки радника глави МЗС Дмитра Кулеби.

"Вважаю, МЗС враховує міжнародну кон'юнктуру і розглядає всі варіанти розвитку подій, зокрема запуск "Північного потоку – 2". Усвідомлюючи можливі наслідки для України та Європи, міністерство комплексно підходить до плану дій і на цей випадокУ такому контексті розвиток водневої енергетики набуває все більшої актуальності. Тому інтерес МЗС до теми закономірний, на мій поглядЯ радий, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба активно підтримує розвиток водневої енергетики, горить цією ідеєю і розуміє всю важливість процесу",  заявив Рєпкін.

Він підкреслив, що Європа бачить в Україні великий потенціал: в межах євроінтеграції вже отримано безвіз, розроблено план з інтеграції до єдиної європейської енергетичної системи. Окрім того, Україну долучили до Європейської водневої стратегії як окрему країну завдяки її потенціалу з ВДЕ і різноманітності шляхів транспортування водню – ГТС, Дунай і морське сполучення.

Контекст

Єврокомісія 8 липня 2020 року опублікувала Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи та заснувала Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance), до складу якого увійшли національні енергетичні та транснаціональні компанії, науково-дослідні установи, Європейський інвестиційний банк і провідні енергетичні та промислові компанії Європи. Серед головних завдань альянсу – залучення інвестицій і забезпечення попиту на водень за допомогою проєктів із декарбонізації енергомістких галузей промисловості.

До водневого альянсу ЄС приєдналася низка українських компаній, зокрема НАЕК "Енергоатом" і ТОВ "Оператор ГТС України".

Завдяки потенціалу у виробництві та транспортуванні водню Україну названо пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії та постачання новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок, повідомляв міністр закордонних справ України.

В Україні 1 серпня набув чинності закон №810-IX , він передбачає, зокрема, зниження "зелених" тарифів, обмеження обсягів введення в експлуатацію нових потужностей поновних джерел енергії, запровадження повної відповідальності за "небаланси" для виробників "чистої" електроенергії з 2022 року (50% у 2021 році) та інші норми. Зазначені заходи дадуть змогу  економити державі 7 млрд грн щорічно, вважають автори документа.

Кабінет Міністрів України має до 31 серпня опрацювати питання створення нового водневого продуктопроводу Україна – ЄС і залучення інвестицій для реалізації цього проєкту. Таке доручення містить рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 30 липня цього року, яке набуло чинності указом президента №452 від 28 серпня та опубліковано на сайті глави держави.