$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Кушнірук: "Велике будівництво" очікувано трансформують у "Великий вагон грошей для Коломойського"

Кушнірук: "Велике будівництво" очікувано трансформують у "Великий вагон грошей для Коломойського"

Борис Кушнірук: Я не знаю, яку назву отримає ця оборудка, говорять, що її назвуть "Великим вагоном". Але мені більш відповідною здається назва "Великий вагон грошей для Коломойського"


Фото: Юлія Чаплінська / Facebook
Якщо в Україні ухвалять рішення примусово виводити з експлуатації вантажні залізничні вагони після певного терміну, то це підтримає заводи, які, зокрема, належать бізнесмену Ігореві Коломойському, а заплатить за таке рішення державна "Укрзалізниця". Про це написав у своєму Facebook економіст Борис Кушнірук.

"Велике будівництво" очікувано трансформується у "Великий вагон грошей для Коломойського". Днями інформагентство УНІАН ошелешило громадськість новиною з гучним заголовком – "Велике будівництво" [президента України Володимира] Зеленського запускає найбільше за часів незалежності оновлення парку вантажних вагонів. У межах програми планується закупити понад 45 тис. вагонів на 100 млрд грн. Оновлювати парк вагонів, за словами радника міністра інфраструктури Івана Федорка, будуть у рівних долях "Укрзалізниця" і приватні власники. Наказ Мінінфраструктури про списання вагонів уже готовий, залишилося його підписати. Якщо коротко, його суть у тому, щоб примусово виводити з експлуатації вантажні вагони, що відпрацювали певний термін, безвідносно до технічного стану. Відповідно, штучно створений дефіцит має покриватися шляхом закупки нових вагонів", – написав експерт.

Він зазначив, що така схема списання вагонів вигідна для Коломойського.

"Радість рупора Ігоря Коломойського зрозуміла – вагонобудування є одним із важливих складових його бізнес-імперії. Спільно з [бізнесменом] Сергієм Тігіпком він контролює "Дніпровагонмаш" і Кременчуцький сталеливарний завод, що спеціалізується на виробництві литих запчастин для вантажних вагонів. У 2008 році вони навіть намагалися об'єднати всю вагонобудівну галузь в один холдинг. Утім, тоді завадила інша думка партнерів по Крюківському вагонобудівному заводу та глобальна економічна криза. Тому отримання гарантованого фронту роботи обсягом у 100 млрд грн може суттєво збагатити одіозного олігарха", – заявив Кушнірук.

Економіст додав, що важливо також розуміти, навіщо і чиїм коштом збираються реалізувати такий масштабний проєкт. Він вважає, що ці плани йдуть урозріз "з глобальною парадигмою циркулярної економіки", оскільки в розвинених країнах не поспішають списувати техніку передчасно, а продовжують термін експлуатації капітальними ремонтами. Кушнірук проаналізував повідомлення у ЗМІ та зазначив, що лобісти апелюють до російського досвіду – у РФ прийняли обмеження щодо термінів експлуатації вагонів і це активізувало роботу машинобудівної галузі.

"Це так, але варто договорювати до кінця. А ситуація була наступною – у Росії провідним вагонобудівним заводом є державне НВО "Уралвагонзавод" імені Дзержинського. Як відомо, підприємство виробляє не тільки цивільні транспортні засоби, а й стратегічно важливу для Москви панцирну зброю: БМП Т-15, БМОП "Термінатор", танки Т-72Б3 і Т-90А. До речі, саме "Уралвагонзавод" розробляє та доводить до серійного випуску майбутній основний танк російської армії – "Армата" Т-14. У 2015 році через двократне скорочення попиту (у першому півріччі "Уралвагонзавод" випустив лише 12 тис. вантажних вагонів, що було на 60% менше аналогічного періоду попереднього року) ця держкорпорація зіткнулася із серйозними проблемами. Головному підприємству УВЗ у Нижньому Тагілі довелося відправити у вимушені відпустки аж 6 тис. співробітників", – описав він те, що відбувається в Росії.

За його словами, у березні 2015 року генеральний директор "Уралвагонзаводу" Олег Сієнко як радикальний спосіб запропонував заборонити ремонтувати вагони і змусити купувати нові, його підтримав особисто президент Росії Володимир Путін, і заборона на експлуатацію вагонів із продовженим терміном служби набула чинності із 2016 року.

"Таким чином, логіка російського політичного керівництва зрозуміла – коштом операторів ринку вантажних перевезень була зроблена потужна фінансова ін'єкція в банкрутуючий державний збройний завод. Зеленський, судячи із заяв урядовців, збирається зробити навпаки – підтримати приватні заводи Коломойського, Тігіпка і [президента заводу Володимира] Приходька. При цьому чи не половину з озвучених 100 млрд грн їм буде змушена заплатити банкрутуюча державна "Укрзалізниця". Негативні наслідки для державного підприємства лише цим не обмежаться – якщо вантажні вагони заборонять капітально ремонтувати й одразу почнуть списувати, то без роботи залишаться тисячі робітників вагоноремонтних заводів, що входять до структури "Укрзалізниці". Про втрати комерційних операторів вантажних перевезень та вантажовідправників годі й говорити. Як і про наслідки для українців – додаткові витрати на здорожчання залізничної логістики в будь-якому випадку будуть перекладені на кінцевих споживачів", – наголосив Кушнірук.

Запропонований план він назвав "нахабною схемою пограбування держави та бізнесу".

"[Вона] навряд чи могла бути сприйнята суспільством. Її спробували замаскувати під солодку обгортку "Великого будівництва". Я не знаю, яку назву отримає ця оборудка, говорять, що її назвуть "Великим вагоном". Але мені більш відповідною здається назва "Великий вагон грошей для Коломойського", – резюмував експерт.

 
Контекст

"Укрзалізниця" – публічне акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі. Українська залізниця забезпечує 82% вантажних та приблизно 50% пасажирських перевезень, що здійснюють усіма видами транспорту; за обсягами вантажних перевезень посідає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії, ідеться на сайті компанії.

Колишній голова правління "Укрзалізниці" Володимир Жмак у грудні 2020 року говорив в інтерв'ю "Мінтрансу", що підприємство планує інвестувати в оновлення рухомого складу компанії та залізничної інфраструктури 25 млрд грн.

"Укрзалізниця" завершила перемовини з керівництвом Крюківського вагонобудівного заводу щодо постачання 100 нових пасажирських вагонів. Про це 19 червня 2021 року повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.