+13 Київ
"Міністерство фінансів хоче забрати в місцевих громад 120 млрд грн надходжень від податку на доходи фізичних осіб, який сплачують військові. В умовах війни це позбавить сотні громад можливості не те що відбудовуватися, але й просто повноцінно функціонувати. Натомість централізація видатків може призвести до зростання корупційних ризиків. З політичної точки зору може йтися про згортання децентралізації й бажання руками Мінфіну повернути місцеві громади до принизливої практики вибивання грошей у Києві на свої локальні потреби", – написав експерт.
Він нагадав, що в середині вересня уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт №10037, який, зокрема, передбачає позбавлення місцевих громад податку на доходи фізичних осіб, який сплачують військові, а також поліцейські в цих громадах.
"Новацію планується ввести в дію уже з 1 жовтня і продовжити до кінця 2024 року. За цей час близько 120 млрд грн хочуть вилучити в місцевих громад і передати в державний бюджет, розподіливши порівну між Держспецзв’язку (на закупівлю дронів) і Мінстратегпромом (для фінансування держзамовлення на виготовлення вітчизняної зброї). Важлива, на перший погляд, ініціатива викликала бурхливу реакцію місцевих громад і експертного середовища. Передусім – через хибне розуміння Мінфіном причин, які призвели до "додаткових надходжень" у громадах", – вважає Штепа.
Він пояснив хід думок посадовців із Міністерства фінансів України.
"На думку відомства [Cергія] Марченка, військова частина в місті чи селі – це "манна небесна", яка звалилася на містян непередбачувано і не має нічого спільного зі створенням нових робочих місць чи інвесткліматом, як у випадку з комерційними підприємствами. Через це "дурні гроші" громади нібито пускають на "непотріб" типу стадіонів чи перекладання і без того рівних доріг. Тому "надлишок" слід забрати й "передати на армію", як того "вимагає суспільство", – описав військовий.
Утім, він зазначив, що на практиці громади змагаються за отримання права зареєструвати в себе військову частину й однією з умов військових є саме максимальна підтримка Збройних сил із боку громади. Від самих військових є численні підтвердження про те, що громади їх дійсно підтримують і забезпечують. Вилучення ж військового ПДФО послабить громаду, позбавить її можливості допомагати силам оборони й надавати якісні послуги жителям, адже зараз держава не виконує своїх зобов'язань.
"По-друге, згідно з аналізом Центру економічної стратегії, проблема "надмірних видатків на стадіони" суттєво перебільшена. Більшість отриманого ПДФО витрачають на зарплати, комунальні послуги й підтримку комунальних підприємств. Капітальні видатки – це заледве 15%. А "надмірний" військовий податок зазвичай компенсує недоїмку від втрачених робочих місць через зруйновані підприємства і від’їзд вимушених переселенців. Якщо забрати у громад військовий ПДФО, то після перерозподілу коштів кількість дефіцитних бюджетів зросте вдвічі – їх стане 543 проти сьогоднішніх 227 (усього в Україні близько 1500 громад)", – пояснив Штепа.
За його прогнозом, це означатиме, що таким громадам бракуватиме коштів навіть на базові функції – освіту, медицину, соцзахист і комунальне господарство – і що їхнім очільникам доведеться "бити поклони" в Києві задля отримання достатнього обсягу коштів на "вирівнювання" ситуації.
"По-третє, забирати кошти серед бюджетного року – з 1 жовтня – означає приректи громади на зрізання вже запланованих витрат, перекроювання бюджетів в авральному порядку і пошуки джерел фінансування для найбазовіших функцій. Адже, судячи з публічної реакції об’єднань громад, Мінфін не проводив із ними попередніх консультацій або ж повністю проігнорував їхні позиції під час розробки законопроєкту", – підкреслив експерт.
На думку Штепи, неправильні розрахунки без урахування думки місцевого самоврядування – "це уже давно "фірмовий почерк" очільника Мінфіну Сергія Марченка. Також він вважає, що в ідеї забрати у громад ПДФО може бути й особистий інтерес.
"Ініціатива забрати гроші у громад може бути ще й особистим проєктом Марченка з виправдання свого перебування в кріслі міністра фінансів. На відміну від довоєнних часів, коли Мінфін був одним із ключових відомств в уряді, бо видатки залежали від зборів податків і митних надходжень, тепер весь невійськовий бюджет країни – це допомога міжнародних партнерів. І роль Мінфіну тут явно більше технічна. Митниця і податкова працюють "зі скрежетом" – як через об’єктивне зменшення обсягів торгівлі й бізнес-активності, так і через фактичне переведення їх у підпорядкування силової вертикалі (тут Марченко умив руки). Тож залишається лише "пошук альтернативних джерел", – заявив військовий.
Він припускає, що перерозподіл "військового ПДФО" буде не останньою такого типу ініціативою Марченка.
"Утім, слід розуміти, що таке перекладання з однієї кишені в іншу не призводить до системних результатів, а відтак є лише імітацією бурхливої діяльності замість реальних рішень задля покращення ситуації з держфінансами", – резюмував Штепа.
