-1 Київ
"Як спрогнозувала нещодавно Київська школа економіки, за підсумками 2021 року дефіцит державного бюджету України становитиме приблизно 170 млрд грн. Це за видаткової частини на рівні 1,3 трлн грн і за планового дефіциту 220 млрд грн. На ці цифри напиратиме Міністерство фінансів, щоб довести покращення базових показників та виправдати свої промахи та помилки. А провалів у Мінфіну та його глави Сергія Марченка багато. Але міністр робить усе, щоб відвернути від них увагу. Головний провал – хронічне недовиконання видаткової частини бюджету", – зазначає автор матеріалу Микола Ткачук.
З посиланням на статистику він пише, що за 10 місяців цього року недофінансування видаткової частини держбюджету становить 106,7 млрд грн, із них 75,7 млрд недофінансовано за загальним фондом і 30,9 млрд грн – за спеціальним.
"25,2 млрд грн – за захищеними статтями (соціальне забезпечення, оплата праці, медикаменти, продукти харчування, витрати на відрядження, оплата комунальних послуг тощо). Навіть із низки основних статей витрат ключових напрямів кошти виділялися у неповному обсязі. Медицина – мінус 13,7 млрд грн: за держгарантіями медобслуговування населення не профінансовано 7,9 млрд грн, за окремими медичними заходами – 3,5 млрд грн, а розвиток швидкої допомоги та технічної бази – на 2,3 млрд грн. Армія – мінус 8 млрд грн: модернізація/ремонт озброєнь, військової техніки/устаткування – на 4,2 млрд грн, забезпечення Збройних сил – на 3,6 млрд грн. Державний фонд регіонального розвитку – мінус 1 млрд грн", – перерахував журналіст.
Мінфін, пише він, не відкрив асигнувань і не дав можливості використати кошти міністерствам та відомствам на суму 27,1 млрд грн.
"Також станом на 1 листопада 2021 року обсяг неоплачених зобов'язань (неоплачені рахунки) уряду становив 3,7 млрд грн. Цей факт означає, що у Держказначействі було зареєстровано фінансові зобов'язання, але від розпорядників бюджетних коштів не було подано платіжних доручень. Фактично можна говорити про технічний дефолт міністерства на цю суму. На перший погляд, це вина розпорядників бюджетних коштів, а не Мінфіну. Але, як свідчить практика минулих років, особливо кінця 2020 року, казначейство може не приймати платіжні доручення від розпорядників бюджетних коштів без пояснення причин. Непрямим підтвердженням цього є той факт, що у листопаді 2020 року сума неоплачених зобов'язань уряду різко збільшилася з 3,8 млрд грн на початок листопада до 15 млрд грн на кінець листопада 2020 року. На жаль, ці факти відмов не документуються, тому довести їх практично дуже складно", – пояснив Ткачук.
Провал плану із позик призводить до дефіциту ліквідності, також міністерство використовує гроші місцевих органів влади.
"У березні – на 10,3 млрд грн, у червні – на 12 млрд грн, у липні – на 10 млрд грн, у вересні – на 28,2 млрд грн. За дев'ять місяців 2021 року бюджету не вистачало 51 млрд грн. Причому це не тимчасові касові розриви, які гасяться щомісяця, а системне кредитування видаткової частини бюджету за рахунок коштів місцевих громад. Фактично це означає, що на $2 млрд своїх грошей Мінфіну не вистачає навіть незважаючи на регулярні заяви про перевиконання бюджету", – написав автор статті.
Причинами проблем він назвав бюрократію і те, що недофінансування грає на руку міністру Марченку – "за рахунок заниження прогнозних показників завжди можна демонструвати перевиконання плану і "зводити" бюджет без дефіциту".
"Заниження бази оподаткування на 500 млрд грн призводить до заниження прогнозних обсягів надходжень від ПДВ на 100 млрд грн на рік мінімум. Така подушка безпеки дозволяє зводити бюджет, не змінюючи поточну ситуацію. Можна продовжувати "кришувати" скрутки ПДВ та покривати контрабанду на митниці, а надходження до скарбниці нарощуватимуться "самі по собі" – зі зростанням інфляції та відновлення економіки. Те саме стосується митних надходжень. Наприклад, у жовтні обсяг оподатковуваного імпорту зріс на 46% (до $6,69 млрд), а імпортні збори в цей же час збільшилися лише на 40% (до $1,76 млрд). Отже, податкове навантаження на імпорт скоротилося на 4,4% – з $0,275 митних платежів на $1 імпорту до $0,263. У масштабі 10 місяців 2021 року фактичний недобір ще більший, оскільки в січні – жовтні імпорт, що оподатковується, збільшився на 36%, а митні надходження по ньому – лише на 32%. Це говорить про зростання тіньового сектору, а не про успіхи митників", – вважає Ткачук.
План із запозичень у 2021 році Мінфін не зможе виконати, навіть якщо влаштує в грудні "марафон" розміщення облігацій внутрішньої держпозики, переконаний він, особливо на тлі згортання антикризового п'ятирічного рефінансування банків від НБУ.
"Як державні, так і комерційні банки зараз із великим небажанням розбирають ОВДП Сергія Марченка. Стратегічного плану роботи на міжнародному борговому ринку Мінфін не має. Все вирішується підвищенням відсоткових ставок: якщо чиновники задирають їх угору, то ОВДП вдається продавати. Але як тільки воно зупиняється – продаж держпаперів тут же падає. Ставки на нещодавньому аукціоні це підтверджують – злетіли вже до 13,25% річних у гривні, з урахуванням зміцнення гривні це дуже щедра прибутковість. Але це ціна, яку доведеться заплатити за обслуговування держборгу у майбутні роки", – пише "Апостроф".
За 10 місяців 2021 року плану Міністерства фінансів із запозичень не було виконано одразу на 23,4%. Потрібно було позичити 524,4 млрд грн, а зібрали лише 401,7 млрд грн, повідомив автор статті.
"Причому не вдасться звалити все на слабкі реформи, невиконання меморандуму МВФ та недоотримання траншей за його кредитною програмою stand-by. Оскільки Україна отримала від Міжнародного валютного фонду "подарунок" для відновлення економіки від коронавірусу $2,7 млрд і другу частину макрофінансової допомоги від Євросоюзу на €600 млн. Більше того, ситуацію не врятує виділення МВФ кредитного траншу у листопаді – грудні, навіть якщо це станеться. Ні якщо ми отримаємо $700 млн, як розраховували в Офісі президента, ні навіть за виділення $1,4 млрд, як передбачали західні експерти (прогноз JP Morgan). Оскільки недобір за борговими зобов'язаннями для покриття дефіциту вже зараз набагато більший", – ідеться в матеріалі.
