$39.42 €42.75
menu closed
menu open
weather +24 Київ

"Нафтогаз" оголосив дефолт за єврооблігаціями

"Нафтогаз" оголосив дефолт за єврооблігаціями У компанії заявили, що відповідальність за те, що відбувається, взяв на себе Кабмін
Фото: depositphotos.com

НАК "Нафтогаз України" 26 липня оголосила про дефолт за єврооблігаціями. Відповідну заяву опубліковано на сторінці компанії у Facebook.

У НАК стверджують, що до дефолту призвели дії Кабінету Міністрів України (КМУ).

"КМУ не надав посадовим особам "Нафтогазу" дозволу виконати зобов'язання перед держателями єврооблігацій щодо здійснення необхідних платежів для сплати основної суми і відсотків (щодо випуску 2022 року) та відсотків (щодо випуску 2024 року). Таким чином, уряд пішов на дефолт за єврооблігаціями НАК", – ідеться у повідомленні.

У "Нафтогазі" розповіли, що 21 липня уряд зобов'язав посадовців компанії здійснювати будь-які дії за єврооблігаціями лише після погодження з Кабінетом Міністрів, і керівництво "Нафтогазу" вчасно звернулося для цього до Кабміну.

У компанії вважають, що "невиконання зобов'язань за єврооблігаціями практично позбавило "Нафтогаз" доступу до міжнародного ринку капіталу".

"КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023", – заявили у компанії.

"Економічна правда" нагадала, що цього року "Нафтогаз" мав розрахуватися за залучені 2019 року кошти. Тоді компанія розмістила три випуски єврооблігацій на загальну суму $1,5 млрд.

19 липня 2022 року "Нафтогаз" мав виплатити $335 млн і відсотки власникам першого випуску та €45 млн відсотків – власникам другого випуску. 26 липня було крайнім терміном, коли власники облігацій мали отримати свої гроші.

Видання зазначило, що 7 липня прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив голові "Нафтогазу" Юрієві Вітренку домовитися з власниками єврооблігацій щодо реструктуризації боргу. 12 липня НАК звернулася до власників облігацій та запропонувала відтермінувати погашення заборгованості й виплату відсотків на два роки, але кредитори відмовилися ухвалити цей план. 25 липня компанія визнала, що на неї може чекати "жорсткий дефолт".

"Економічна правда" вважає, що дефолт "Нафтогазу" матиме серйозні наслідки, зокрема впливатиме на здатність компанії залучати запозичення для стабільного проходження опалювального сезону. Наприкінці травня НАК попередньо домовилася з Європейським банком реконструкції та розвитку про кредит у розмірі 300 млн, який планувала витратити на закупівлю газу. 2019 року банк був одним із покупців бондів "Нафтогазу" в євро, "які зараз у дефолті", і тепер постає питання, чи не стане це перешкодою для залучення нового кредиту, сказав фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Контекст

14 липня міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента "Нафтогазу" до переддефолтного С. Це сталося після того, як компанія попросила про згоду на відтермінування обслуговування боргу за єврооблігаціями.

У зверненні до власників облігацій, яке цитувало агентство "Інтерфакс-Україна", НАК зазначила, що прохання про відтермінування зумовлене необхідністю підготуватися до майбутнього опалювального сезону: уряд доручив компанії закупити додаткові обсяги газу. "Нафтогаз" має намір для виконання постанови уряду спрямувати обіговий капітал на купівлю імпорту, а не проводити виплати за облігаціями відповідно до їхніх поточних умов", – заявила компанія.

Вітренко уточнив, що, з огляду на урядове завдання накопичити до осінньо-зимового періоду 19 млрд м³ газу, імпортувати доведеться приблизно 6 млрд м³, для чого "Нафтогазу" знадобиться до $8 млрд. Водночас сам Вітренко вважає, що, зважаючи на падіння обсягів споживання, Україні досить мати перед початком опалювального сезону 15 млрд м³, "це навіть із деяким запасом".