+2 Київ
Жодна з багатьох українських і міжнародних експертиз у справі "Роттердам плюс" не підтвердила створеного медіаміфу про збитки від дії цієї формули, пише в колонці "Гаряча картопля по-Роттердамськи" на сайті "Цензор.НЕТ" політолог Кирило Сазонов.
"САП і НАБУ вийшли на спільну пресконференцію і не сказали жодного слова про її результати. Зате народилася ідея звинуватити в усьому Кабмін. Мовляв, ми все розслідували, справу довели до ума, нехай тепер Кабмін надішле позов про збитки. Але того самого дня виявилося, що експертизи ж немає. Протягом 3,5 року всі відмовляли НАБУ в підтвердженні вигаданих [нардепом від "Слуги народу" Андрієм] Герусом на каналі "1+1" [бізнесмена Ігоря] Коломойського збитків. Як НАБУ не писало запитів, як ні змінювало формулювань, ніхто в Україні й за кордоном не взяв гріх на душу", – зазначив політолог.
За його словами, політтехнологічну кампанію проти "Роттердам плюс" будували на двох чинниках – складності самого рішення НКРЕКП і колосальному медійному та фінансовому ресурсі. А коли фінальна експертиза в цій справі у виконанні Служби безпеки України підтвердила відсутність будь-яких збитків від "Роттердам плюс", керівництво антикорупційних органів почало поспіхом перекладати відповідальність за провал справи на інші органи державної влади, підкреслив Сазонов.
"Адже настав час відповісти на запитання: хто винуватий у тому, що найгучніший "корупційний мем", у який вклали сотні мільйонів гривень лобісти великих споживачів електроенергії, виявився виправданим і законним рішенням? – пояснив він. – Якби НАБУ запитало в мене, кого на килим має викликати [президент України Володимир] Зеленський із [головою НАБУ Артемом] Ситником і спитати за провал справи щодо "Роттердам плюс" в повному обсязі, я з упевненістю відповім – Андрія Геруса. Брехливі історії, які лягли в основу слідства і навіть у передвиборчу кампанію Зеленського, мають конкретне ім'я".
Про те, що фінальна експертиза у справі "Роттердам плюс" не підтвердила завдання збитків, із посиланням на свої джерела повідомили 20 серпня головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов і видання "Українська правда".
За інформацією сторони захисту, чотири українські державні та міжнародні інститути підтвердили обґрунтованість застосування формули і відсутність будь-яких збитків від її впливу. Підтвердити збитки від формули "Роттердам плюс" за зверненням НАБУ державні науково-дослідні інститути відмовилися.
8 серпня спливав термін проведення розслідування, яке триває 3,5 року, із березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. Прокуратура пояснила рішення зупинити розслідування необхідністю надати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу. У постанові прокурора йдеться про запити, датовані, зокрема, 2018-м і 2019 роком, писало "РБК-Україна".
Адвокат сторони захисту у справі "Роттердам плюс" Наталія Дригваль 10 серпня заявила, що НАБУ і САП, зупинивши розслідування, "узяли час", щоб надійшла експертиза, яка доводила б тези сторони обвинувачення. Адвокат наполягає на тому, що експертиза незаконна. НАБУ і САП можуть чинити тиск на експертів, щоб ті підтвердили збитковість формули "Роттердам плюс", припустила вона.
12 серпня НАБУ підтвердило, що розслідування припинили "на період надання матеріалів виконання міжнародних запитів". Експертне підтвердження правильності визначення розміру збитків за весь період дії формули триває, визнали в антикорупційному бюро.
Колишній заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе заявляв, що у справі "Роттердам плюс" немає складу злочину, через що вона може розвалитися в суді.
У розслідуванні справи "Роттердам плюс" брали участь 15 детективів НАБУ й семеро прокурорів САП. Загальні витрати держбюджету на їхню роботу становили 96 млн грн, за оцінками ексголови НКРЕКП Дмитра Вовка, зазначав "Цензор.НЕТ".
Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля з метою встановлення прогнозу вартості електроенергії виключно для промислових споживачів у 2016–2019 роках. Вона передбачала включення вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії.
