Рента на залізну руду не має включати логістику в Китай – заява "Феррекспо Сервіс"

8 липня 2021, 15:44

Этот материал также можно прочитать на русском

Рента на залізну руду не має включати логістику в Китай – заява "Феррекспо Сервіс"

Ярославна Блонська: Ми б для себе хотіли розуміти прогнозований план сплати, у тому числі, ренти

Фото: zmist.pl.ua

Додавання транспортного складника у формулу розрахунку ренти на залізну руду, який пропонує законопроєкт №5600, – це дискримінація. Із такою заявою виступила очільниця компанії "Феррекспо Сервіс" Ярославна Блонська, пише "РБК-Україна".

Агентство нагадує, що законодавці запропонували для визначення податкової бази на залізну руду використовувати IODEX 62% FE CFR China за даними агентства Platts, тобто індекс цін у Китаї. Але, оскільки більшість українських гірничовидобувних комплексів не торгує рудою з Китаєм, закладати в ренту української руди витрати на транспорт із Китаю немає сенсу, вважають у "Феррекспо Сервіс".

"Ми б для себе хотіли розуміти прогнозований план сплати, у тому числі, ренти. Чи буде це прив'язка до Platts мінус транспортні витрати і витрати на внутрішню логістику, – сказала Блонська. – Маємо пояснення до №5600 Мінекономіки, вони пишуть, що більш ніж у 3,5 раза збільшилася рента. Тут пункт №7 – що дискримінаційні заходи по відношенню до залізорудної галузі неприпустимі".

Керівниця зазначила, що зараз ціни на залізну руду зросли, але за три-чотири роки ситуація на ринку може змінитися, а бізнесу потрібні прогнозовані і зрозумілі правила – і це, зокрема, стосується податкового законодавства.

Контекст

1 липня Рада ухвалила законопроєкт №5600 у першому читанні. Документ зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки. Один із блоків змін передбачає підвищення рентних платежів на видобування корисних копалин.

Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться тільки великого бізнесу і не зачеплять загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його потрібно суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.

Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Союз українських підприємців назвали цей законопроєкт "спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки".

Ухвалений у першому читанні законопроєкт №5600 зі змінами до Податкового кодексу вже призвів до відмови від намірів інвестувати в Україну з боку топменеджменту "АрселорМіттал Кривий Ріг".