У конфлікті з "Нафтогазом України" російський "Газпром" вирішив не поводитися як нормальний постачальник, зацікавлений у збереженні своєї ринкової ніші. Про це заявив російський експерт із питань нафтогазової галузі, партнер і аналітик консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін у Facebook.
"Минулого року в енергетичному центрі при бізнес-школі "Сколково" виступав знаменитий європейський експерт газового ринку Саймон Блекі. Йому поставили запитання про обов'язковість контрактної умови "бери або плати". Він пояснив, що постачальники майже ніколи не наполягають на безумовному виконанні такого пункту у контракті. Для постачальника важливіше не займатися буквоїдством, щоб не втратити покупця", – розповів експерт.
На його думку, арбітри в Стокгольмі у позові "Нафтогазу" до "Газпрому" виходили з давно сформованої практики, яка відповідає інтересам і продавця, і покупця.
"Вони врахували зниження потреб України в газі та важке фінансове становище й ухвалили аргумент: покупець із об'єктивних причин не в змозі виконати вимогу "бери або плати". Вердикт – не "допомога" Україні за російський рахунок, а компроміс, баланс інтересів обох сторін. Українці зберігають нормальні відносини із постачальником, а "Газпром" не втрачає ринкової ніші і до того ж не псує відносин із транзитером, від якого залежать її стосунки з іншими клієнтами в Європі", – пояснив Крутіхін.
Він зазначив, що арбітри збалансували взаємні гігантські вимоги сторін і винесли компромісне рішення.
"Газпром" же вважав за краще поводитися не як нормальний постачальник, зацікавлений у збереженні своїх ринкових ніш, а як... не конкретизуватиму своєї оцінки його дій", – наголосив експерт.
Він додав, що в угоді "Газпрому" з "Нафтогазом" від 2009 року рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма є остаточним, не підлягає оскарженню і має для сторін обов'язкову силу.
"Тепер "Газпром" оголошує, що оскаржує рішення арбітражу і (барабанний дріб) звертається до того самого арбітражу по одностороннє розірвання угод. Але ж він послав цей арбітраж куди подалі і показав, що не має наміру на нього зважати", – підсумував Крутіхін.
28 лютого Стокгольмський арбітраж зобов'язав російський "Газпром" виплатити НАК "Нафтогаз України" $4,63 млрд за недопостачання погоджених обсягів газу для транзиту. Унаслідок двох арбітражних спорів між компаніями і з урахуванням задоволених вимог російської сторони "Газпром" має доплатити НАК $2,56 млрд.
1 березня стало відомо, що "Газпром" отримав гроші від "Нафтогазу України" в рахунок оплати березневих постачань газу, але повернув їх НАК. У російській компанії також заявили, що не постачатимуть газу до України.
У "Нафтогазі" оцінили це як порушення грудневого рішення Стокгольмського арбітражу за контрактом на постачання газу і заявили, що мають намір вимагати від "Газпрому" компенсації збитків.
2 березня голова правління "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що компанія змушена розпочати процедуру розірвання контрактів із НАК "Нафтогаз України" через Стокгольмський арбітраж. Він обвинуватив суд у "подвійних стандартах" й ухваленні "асиметричного рішення" у спорі з Україною про контракти на постачання і транзит газу.