"Логіка гопника" як наш союзник. Росія не керується ані здоровим глуздом, ані прагматизмом. Коли ми говоримо про терор мирного населення обстрілами, руйнування наших міст під час атак і вбивства всіх на своєму шляху, виникає питання: чому так? Як би це не звучало, в діях Росії є певна логіка. Проте це не формальна, не академічна й навіть не побутова логіка у звичному для нормальної людини розумінні. Це "логіка гопника", посилена й трансформована КДБшними звичками Путіна і його оточення.
Що це таке? Якщо коротко, "логіка гопніка" базується на принципі: "Можу – значить зроблю, і мені за це нічого не буде". У перекладі на побутовий рівень це зводиться до банального питання носія такої "логіки": "А що ти мені зробиш?"
Саме цим пояснюється третій рік обстрілів цивільної України. Це вже не спроба залякати чи схилити до поступок. Росіяни бачать, що такі дії дають протилежний результат. Якби їхні рішення базувалися на прагматизмі, атаки трансформувалися б. Але вони вперто повторюють одне й те саме: "Ми можемо. І що нам буде?"
Складно прийняти існування такої мотивації, якби не реальні приклади. Моє дитинство в Маріуполі 80-х, у період підліткової злочинності, коли місто було поділене між сотнями вуличних банд, стало цьому підтвердженням. Фільм "Маленька Віра" – це лише бліда тінь тієї реальності. І саме ця "логіка гопника", яку я бачив тоді, зараз щодня проявляється в діях Росії.
Однак тепер це працює нам на користь. Особливо після зміни політики США та ймовірного впливу адміністрації Трампа. Чому? Трамп, зі своєю імпульсивністю, не буде толерувати гопників. Європа ж, своєю чергою, отримує додаткову мотивацію для боротьби.
Розглянемо приклад. Цього тижня має відбутися зустріч лідерів ЄС у форматі "Веймарський трикутник+". На ній обговорюватимуть, як допомагати Україні, якщо США зменшать підтримку. Перед цією зустріччю Шольц розмовляв із Путіним, порушуючи єдність позицій Європи. Шольц, імовірно, мав стати головним голосом "миротворчих" ідей, що пішло б Україні в мінус. Але Росія вчинила за своєю "логікою": наймасштабніший обстріл осені, разом із бомбардуваннями Сум та Одеси. Як тепер виглядатиме Шольц на зустрічі? Чи зможе він говорити про перемовини? Навряд.
Цього можна було б уникнути, якби Росія перенесла обстріли на тиждень. Але "ми можемо – то що нам буде?"
І це ще не все. Коли Україна дістала дозвіл на удари по тилових позиціях у Росії від адміністрації Байдена, що робить Москва? Мовчить? Ні, Лавров заявляє, що Росія не зніме санкції з Марко Рубіо, імовірного держсекретаря. Як це сприйме Трамп? Чи не краще було б промовчати?
Ці дії підтверджують: Росія не відмовиться від своєї "гопницької логіки", навіть якщо це суперечить її інтересам. Вони продовжують ухвалювати рішення, які мають протилежний до очікуваного результат.
Наше завдання – правильно використати ці обставини. І результати точно будуть на нашу користь, якими б складними вони не здавалися зараз.
Джерело: "ГОРДОН"