"Окремий корупціонер може бути зацікавлений у продовженні корупційних практик у своїй конкретній сфері, де він отримує зиск від корупції. Але потім він хоче кудись вкласти ці гроші, у будівництво якесь. Приходить, а там йому треба дати хабар. Тому він може бути зацікавлений локально в корупції, але стратегічно в корупції не зацікавлені навіть корупціонери", – пояснив голова НАЗК.
За його словами, "це очевидно".
"У різних ситуаціях, навіть не пов’язаних безпосередньо з тими, де корупціонери отримують корупційну вигоду, вони не зацікавлені в корупції, це очевидно. Тому що завтра все, що ти заробив, у тебе таким же корупційним способом заберуть. Це очевидно. Тут не треба якихось складних логічних конструкцій", – вважає Новіков.
Контекст
Корупцію вважають однією з причин невиділення Україні чергового траншу Міжнародного валютного фонду, а також ненадання країні плану дій для членства в НАТО.
Після перемоги Євромайдану в Україні було створено кілька нових державних структур, які мають боротися з корупцією. Зокрема, запуск НАЗК й електронного декларування у 2015–2016 роках входив до вимоги Європейського союзу для реалізації безвізового режиму.
Національне антикорупційне бюро створили в Україні у квітні 2015 року.
Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру заснували у вересні 2015-го.
Закон про Державне бюро розслідувань ухвалила Верховна Рада 12 листопада 2015 року, він також є частиною так званого пакета безвізових законів.
Вищий антикорупційний суд почав роботу у вересні 2019 року.