Політика

Голова НАЗК: Існує корупційний план, основна його частина – це незавершення судової реформи в Україні

24 червня 2021, 11.03 Этот материал также можно прочитать на русском

Новіков (на фото) розповів, як суд зупинив припис на ім'я Зеленського Фото: Національне агентство з питань запобігання корупції – НАЗК / Facebook

В Україні корупціонери розраховують, що судової реформи не завершать. Про це голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков заявив виданню "Цензор.НЕТ" в інтерв'ю, опублікованому 23 червня.

Мову про це завели під час обговорення декларації, поданої президентом України Володимиром Зеленським. У ній глава держави, за словами журналіста, "забув" вказати 5 млн грн.

"НАЗК керується виключно законом. За фактом неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані я склав протокол щодо президента. Печерський суд його закрив. Усе, що залежить від НАЗК, ми робимо. Тому ми й кажемо, що існує корупційний план, основна його частина – це незавершення судової реформи", – сказав він.

Також Новіков нагадав про ухвалене протягом дня рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) зупинити дію припису НАЗК на ім'я прем'єр-міністра Дениса Шмигаля щодо призначення головою НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренка.

"Уявіть, як швидко у нас може працювати Окружний адміністративний суд міста Києва. [...] Зупинення дії нашого припису позбавляє нас права позиватися до уряду про виконання припису. Але є процедура звернення до суду, незалежно від припису про скасування рішення уряду в судовому порядку. Єдине питання полягає в тому, що за Кодексом адміністративного судочинства передбачено, що все одно це буде ОАСК", – пояснив голова НАЗК.

Він зазначив, що "всі політичні партії обіцяли у своїх програмах посилення відповідальності за корупцію".

"При цьому чомусь "позбавлення волі" зі статті про відповідальність за недостовірне декларування зникло і стало "обмеженням". Тобто в ході посилення відповідальності відповідальність була послаблена", – підкреслив Новіков.

Контекст

Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів з посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури відбору і призначення суддів, які було запроваджено в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб за допомогою проведення повторного відбору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення термінів дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеційська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеційська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада скерувала законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він подав до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи, один із них уже ухвалено в першому читанні.
Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади заявляли в ПАРЄ і Міжнародному валютному фонді. Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.