"Мені як прем’єр-міністру України винесли припис, де фактично вимагають порушити закони України та скасувати окремі пункти розпорядження Кабінету Міністрів. Тому логічно, що після цього припису довелося звертатися до суду, аби скасувати його як такий, що не відповідає законодавству України", – написав він.
Прем'єр пояснив, що НАЗК, посилаючись на ст. 26 закону "Про запобігання корупції", вимагає від нього скасувати окремі пункти розпорядження уряду і припинити дію контракту з головою правління НАК "Нафтогаз", хоча у ст. 26 цього закону прописано, що НАЗК має звертатися до суду, якщо вважає за потрібне скасувати контракт.
"Окрім того, Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Це означає, що не прем’єр-міністр ухвалює постанови чи розпорядження. За них голосують члени уряду. Тому прем’єр-міністр не може одноосібно скасувати розпорядження, як того вимагає НАЗК. Це прямо суперечить нормам Конституції України та закону "Про Кабінет Міністрів України", – заявив Шмигаль.
Контекст
Кабінет Міністрів України оголосив про звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" 28 квітня. На його місце призначили Вітренка. 13 травня з ним підписали контракт на 12 місяців. Планують, що за пів року оголосять конкурс на посаду голови правління НАК.
Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому розпустили наглядову раду "Нафтогазу". Кабмін своїм розпорядженням від 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, із 30 квітня їх поновили на посадах, але не більше ніж на шість місяців.
Європейський союз, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) заявили про стурбованість припиненням повноважень наглядової ради НАК "Нафтогаз України" з метою звільнення Коболєва.
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнали незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані планували одержати 11,5 млрд грн прибутку.
У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Члени наглядової ради НАК "Нафтогаз України" подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінкою Кабміном роботи групи 2020 року і відмовилися від пропозиції уряду попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів. Однак згодом наглядова рада "Нафтогазу" погодилася продовжити працювати з Вітренком, і 19 травня Кабмін продовжив на рік контракти із п'ятьма членами наглядової ради.
15 червня голова НАЗК Олександр Новіков заявив, що призначення Вітренка визнали незаконним, і вимагав розірвати з ним контракт. У відомстві повідомили, що, будучи в.о. міністра енергетики, Вітренко порушив п. 1 ч. 1 ст. 26 закону України "Про запобігання корупції" і впливав на роботу НАК "Нафтогаз України".
У зв'язку із цим голова наглядової ради НАК Споттісвуд повідомила, що скликала позачергове засідання наглядової ради та ініціювала усунення Вітренка. Вона вважає, "що таке усунення відповідає інтересам "Нафтогазу" і України".
Вітренко, зі свого боку, сказав, що наглядова рада з ним припису НАЗК не обговорювала, він назвав документ "прикладом вибіркового правосуддя".
Окружний адміністративний суд Києва 18 червня зупинив дію розпорядження НАЗК.
-4 Київ
