Гроші

Створення в Україні фонду для економічного паспорта зараз має великий ризик – ЗМІ

27 січня 2022, 15.40 Этот материал также можно прочитать на русском

Президентський законопроєкт про економічний паспорт передбачає відрахування до Фонду майбутніх поколінь із 2023 року 35% ренти на видобування корисних копалин і 47,5% ренти на видобування нафти та газу Фото: depositphotos.com

Законопроєкт №6394 про економічний паспорт містить низку ризиків для України, пише "Мінфін" у статті "Економічний паспорт українця: хто заплатить по 600 тис. сьогоднішнім дітям".

Журналісти зазначили, що запуск проєкту вже пов'язаний із обмеженням прав, оскільки він спрямований лише на дітей із 2019 року народження, тоді як за Конституцією надра (а саме від користування надрами планують наповнювати Фонд майбутніх поколінь) належать усім громадянам. Окрім того, в багатих країнах такі фонди успішно працюють лише за наявності в держави надлишкових ресурсів від видобування корисних копалин, але в Україні частка видобувної промисловості в національному продукті є порівняно невеликою і далі знижується, пишуть автори.

Також для реалізації такого проєкту потрібен профіцитний бюджет або принаймні невисокий дефіцит.

"Український бюджет хронічно дефіцитний (цього року його максимальна планка – 188,8 млрд грн), а борги – захмарні. Бюджет-2022 передбачає граничний розмір боргу на рівні 2,7 трлн грн при доходах в 1,3 трлн грн. За підсумками 2020 року держборг склав 53,9% ВВП, – зазначає видання. – Однією із головних претензій противників президентської ініціативи є свідоме формування нової діри в бюджеті. Наразі левова частка ренти на користування надрами спрямовується на фінансування видатків загального фонду скарбниці. Відповідно, вилучення цих коштів означатиме додатковий дефіцит скарбниці".

"Мінфін" наголошує, що навіть у Норвегії активи в такому фонді знецінюють у зв'язку зі світовими кризами.

"Створювати зараз такий фонд – великий ризик. Досвід того ж норвезького аналога – яскраве тому підтвердження. Наприклад, протягом 10 місяців світової фінансової кризи (із 1 травня 2008 року до 28 лютого 2009 року) вартість його активів була знецінена більш ніж на 31,12%, а пандемія COVID-19 (з 1 лютого 2020 року до 31 березня 2021 року) знизила вартість активів на 14,09%. При цьому диверсифікована доходність державного Пенсійного фонду Норвегії під час пандемії склала мінус 0,57%. За таких розкладів, як пояснюють розробники законопроєкту, кошти на рахунках компенсуватимуться з бюджету. Але автори ініціативи впевнені, що такого провалу не станеться, оскільки кошти здебільшого вкладатимуться в надійні ОВДП", – пише портал.

Водночас Україна може зіткнутися із невдоволенням МВФ під час реалізації такого проєкту, вважають журналісти.

"Поки що МВФ не висловив офіційної позиції із приводу пропонованих бюджетних новацій. Проте, виходячи з того, що кредитори завжди болісно ставилися до будь-яких потенційних знижень надходжень до скарбниці, ініціатива зі створенням Фонду майбутніх поколінь їм навряд чи сподобається", – написано у статті.

Контекст

1 грудня на засіданні Верховної Ради президент України Володимир Зеленський анонсував запровадження економічного паспорта українця.
Президентський законопроєкт про економічний паспорт передбачає відрахування до Фонду майбутніх поколінь із 2023 року 35% ренти на видобування корисних копалин і 47,5% ренти на видобування нафти та газу. Планують, що частка відрахування щорічно зростатиме – до 70% ренти на видобування корисних копалин у 2030-му й 95% ренти на видобування нафти та газу у 2033-му. Згідно із законопроєктами, виплати з фонду можна буде витратити на навчання, купівлю особистого житла після настання повноліття, а також лікування тяжких захворювань до 18 років.
Зазначені надходження передбачено у проєкті державного бюджету на 2022 рік, вони становлять 69 млрд грн.
2 грудня голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що після запровадження економічного паспорта діти, народжені в Україні, отримуватимуть $10–20 тис. на рахунки від рентних платежів.
Комітет із питань фінансової, податкової та митної політики ВР підтримав законопроєкт 20 січня, але до порядку денного цієї сесії його не занесли.