Україна не має намірів продовжувати транзит російського газу і готова в будь-який момент розірвати угоду – голова "Нафтогазу"

Україна не має намірів продовжувати транзит російського газу і готова в будь-який момент розірвати угоду – голова "Нафтогазу" Голова "Нафтогазу" нагадав, що ЄС планує повністю відмовитися від російського газу
Фото: ЕРА

Після закінчення контракту із країною-агресором Росією щодо транзиту російського газу Україна припинить постачання навіть у тому разі, якщо країни Європи попросять Україну продовжувати транзит. Про це голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов заявив в опублікованому 28 жовтня інтерв'ю "Радіо Свобода".

"Що стосується цього контракту – маємо також бути надійним партнером для наших європейських партнерів, для країн, які цього потребують. Але ця угода завершиться до кінця 2024 року, і ми не маємо намірів чи ініціативи її продовжувати. [Тобто справа виключно в солідарності з європейськими партнерами України?] Безумовно. Виключно це. Інших причин не існує. Абсолютно не існує інших причин, але ми не можемо позбавити сьогодні деякі країни Євросоюзу, які, до речі, є нашими партнерами, можливості отримувати блакитне паливо й готуватися до зими", – сказав Чернишов.

Він зазначив, що транзит російського газу українською територією необхідний, зокрема, для "так званих land locked країн, які не мають виходу до морів".

Голова "Нафтогазу" нагадав, що Євросоюз заявляв про плани до 2027 року повністю відмовитися від споживання російського газу.

"Ми прагнемо, щоб це відбулося якомога швидше й скоріше та до цього моменту. Бачимо, що певні процеси вже відбулися. Скорочення йде з кожним наступним місяцем. Але маємо пришвидшити цей процес і стимулювати це", – пояснив Чернишов.

За його словами, Україна готова "в будь-який момент" достроково розірвати контракт із російським "Газпромом" щодо транзиту газу.

Чернишов також наголосив, що російська сторона не виконує фінансових зобов'язань щодо транзиту українською територією.

"Це пов'язано також із тим, що із двох точок входу на територію України одна (компресорна станція "Сохранівка". – "ГОРДОН") розташована фактично в окупованій зоні, і ми не маємо доступу до неї. "Газпром" не сплачує за своїм контрактом по цьому напряму, тому "Нафтогаз" недоотримує обсяги фінансування для того, щоб фактично забезпечувати [транзит], і виконує свої зобов'язання. [...] Я не можу зараз сказати точну суму, але це значно менше, аніж вони мали сплатити. Це не більше від 70%", – заявив він.

Голову "Нафтогазу" запитали, чи можливе продовження транзиту, "якщо партнери проситимуть".

"Партнери проситимуть кого? Партнери можуть просити нас, але ми не є стороною в цьому. Тому давайте не забігати вперед. Я особисто мав перемовини в Європейському союзі, у Єврокомісії з відповідними керівниками стосовно цього, і ми не відчуваємо якихось сигналів до "Нафтогазу" чи до України стосовно продовження цього транзиту", – підкреслив Чернишов.

Контекст

30 грудня 2019 року "Нафтогаз" і "Газпром" підписали новий контракт на транзит газу строком на п'ять років. Згідно з документом, мінімально гарантоване прокачування газу через територію України 2020 року мало становити 65 млрд м³ і по 40 млрд м³ протягом наступних чотирьох років. Договір укладено за умови "качай або плати", тобто якщо навіть "Газпром" транспортує менше газу, він однаково має оплачувати прописаний у контракті обсяг.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, країни Заходу ввели кілька пакетів санкцій проти Росії, а також почали масово відмовлятися від російських нафти й газу та шукати їм альтернативу. Окрім того, було погоджено обмеження цін на газ і нафту з Росії.

Водночас, за оцінкою фінського Центру досліджень енергії та чистого повітря (CREA), протягом перших шести місяців війни проти України Росія заробила на експорті викопних енергоносіїв більше, ніж становили витрати на вторгнення. За даними аналітиків, виторг РФ за цей період сягнув €158 млрд, а витрати на війну – €100 млрд.

У січні 2023 року доходи Росії від експорту нафти й газу оцінювали у $18,5 млрд. Порівняно із січнем 2022 року вони знизилися на 40%, повідомляло Міжнародне енергетичне агентство.